Герхард Гепп

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Герхард Гепп
нім. Gerhard Gepp
Народження20 квітня 1940(1940-04-20)
Пресбаум, Він-Умгебунг, Нижня Австрія, Австрія-1">[1]
Смерть26 березня 2024(2024-03-26) (83 роки)
 Тульн-на-Дунаї, Тулльн, Нижня Австрія, Австрія
Країна Австрія
Жанркарикатура, ілюстрація, книжка, журнал і газета
Діяльністьхудожник
Званняпрофесор
Нагороди

CMNS: Герхард Гепп у Вікісховищі

Герхард Гепп (нім. Gerhard Gepp; 20 квітня 1940 — 26 березня 2024) — австрійський живописець, графік, ілюстратор, карикатурист. Роботи художника експонуються у різних музеях світу та на престижних міжнародних виставках[2].

Життя та робота

[ред. | ред. код]

Герхард Гепп народився у 1940 році у комуні Пресбаум (нім. Pressbaum) округу Відень у федеральній землі Нижня Австрія. Він вважається художником-самоуком[3].

Гепп здобув поліграфічну освіту у галузі офсетного друку та працював з 1964 до 1976 рік як графічний дизайнер й ілюстратор. Перші нагороди отримав за плакати й афіші від міст Відень, Мілан. Потім пішли публікації у спеціалізованих журналах Німеччини та Швейцарії. Його картини маслом, гуаші та малюнки почав виставляти фонд «BAWAG» у Відні[2][4].

З 1989 року Герхард Гепп працює у своєму новому мистецькому проєкті «Поетична сатира». Твори художника, виконані акрилом на полотні чи картоні, експонуються на багатьох міжнародних виставках і відзначаються нагородами. Його ілюстрації публікуються у різних місцевих та міжнародних виданнях[4]. Гепп оформляє і власну книгу «Маленький човен у великій подорожі» (нім. Kleines Boot auf Grosser Reise)[2]. Твори карикатуриста є в музеях, галереях та приватних зібраннях багатьох країн світу — Австрії, Угорщини, Німеччини, Індії, Італії, Пакистану, Польщі, Росії, Чехії, Швейцарії та інших[2][3][5][6].

Приклади робіт художника
Терапія Ендшпіль Анахронізм

У Росії Герхард Гепп відомий завдяки його участі у Міжнародному форумі візуального гумору «КАРИКАТУРУМ», який приваблює художників із багатьох країн світу[7][8].

Сургутський художній музей має велику колекцію сатиричних малюнків і шаржів, яка також містить і роботи австрійського карикатуриста[9][10][11].

У 1991 році художник розпочав роботу за темою «Спадкування». У 2001 році він отримав звання професора[12]. Його роботи відрізняються тонким гумором і відсутністю агресивності. Їх тематичний діапазон тягнеться від побутового жанру до метафізики[2].

Герхард Гепп живе та працює як незалежний ілюстратор, живописець та малювальник у себе на батьківщині — у Пресбаумі. Його живопис та графіка виставляється на художніх аукціонах[13]. Готуючись до чергової персональної виставки у січні — лютому 2012 року, художник припустив, що вона буде останньою[14].

Призи та нагороди

[ред. | ред. код]

Персональні виставки

[ред. | ред. код]

Участь у різних виставках

[ред. | ред. код]

Музеї та колекції

[ред. | ред. код]

Ілюстрації в газетах та журналах

[ред. | ред. код]

Герхард Гепп отримує численні замовлення на ілюстрування друкованих ЗМІ, наприклад, від австрійських газет «Der Standard», «Die Presse» та «Wiener Zeitung», а також від німецьких «Die Zeit» і «Süddeutsche Zeitung». Серед журналів, для яких Гепп готує ілюстрації та титульні листи, є австрійський економічний "Trend ", німецька науково-популярна «Психологія сьогодні» та швейцарський сатиричний «Nebelspalter»[2].

Каталоги

[ред. | ред. код]
  • «Герхард Гепп», 1982, Вид. Галерея Хільгер, Відень (Вступне слово Вольфганга Хільгера)(нім.)
  • «Герхард Гепп», 1984, 1986, 1987, (Живопис маслом)(нім.)
  • «Спадкування», 1991, (Вступне слово Габрієли Наглер)(нім.)
  • «Удавання», 1987(нім.)
  • «Поетична сатира», 1993, (Вступне слово Ангелики Боймер)(нім.)
  • «Поетична сатира», роботи 1993—1996 гг. (Вступне слово Гюнтера Тракслера)(нім.)
  • «Поетична сатира», роботи 1997—2000 гг. (Вступне слово Флоріана Штайнінгера)(нім.)
  • «Поетична сатира», роботи 2001—2003 років. (Вступне слово Манфреда Вагнера)(нім.)
  • «Герхард Гепп», 2010, Каталог виставки у Варшаві, (Вступне слово М. М. Вагнера)(нім.)

Книги

[ред. | ред. код]
  • Werner Fiala, Gerhard Gepp: Manifest in Wort und Bild. Bibliothek der Provinz, 2010, ISBN 978-3-900000-72-1(нім.)
  • Irene Ulitzka, Gerhard Gepp: Das Land der Ecken. Picus Verlag, 1994, ISBN 3-85452-062-X, (Österr. Kinder-und Jugendbuchpreis 1994, Kinder-und Jugendbuchpreis der Stadt Wien, 1994)(нім.)
  • Gerhard Gepp: Kleines Boot auf Grosser Reise. Picus Verlag, 1995, ISBN 3-85452-087-5(нім.)

Примітки

[ред. | ред. код]
_1-0">↑ https://noe.orf.at/stories/3250611/
  • а б в г д е Gerhard Gepp. Representative exhibition of great Austrian cartoonist. «cartoongallery». Архів оригіналу за 22 липня 2015. Процитовано 22 липня 2015.(англ.)
  • а б Gerhard Gepp. «Galerie Tulbingerkogel». Архів оригіналу за 24 вересня 2015. Процитовано 22 липня 2015.(нім.)
  • а б Gerhard Gepp & Fritz Steinkellner. «kunstnet». Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 22 липня 2015.(нім.)
  • Зарубежная карикатура (Польша). «perevodika». Архів оригіналу за 22 липня 2015. Процитовано 22 липня 2015.
  • o.T., 2006 Gerhard Gepp. «karikaturmuseum». Архів оригіналу за 14 січня 2013. Процитовано 22 липня 2015.(нім.)
  • I-й Международный форум визуального юмора КАРИКАТУРУМ. Тема «Сибирь-surGUT». «shm-surgut». Архів оригіналу за 7 квітня 2013. Процитовано 22 липня 2015.
  • 2-й Международный форум визуального юмора КАРИКАТУРУМ. Тема «Лицедейство». «shm-surgut». Архів оригіналу за 4 травня 2012. Процитовано 22 липня 2015.
  • Сургутский художественный музей. «museum.ru». Архів оригіналу за 24 січня 2009. Процитовано 22 липня 2015.
  • Коллекция карикатур. «shm-surgut». Архів оригіналу за 9 травня 2012. Процитовано 22 липня 2015.
  • Победители КАРИКАТУРУМов. «cartoonblues». Архів оригіналу за 22 липня 2015. Процитовано 22 липня 2015.
  • Gerhard Gepp. «freilichtmuseum-gerersdorf». Архів оригіналу за 24 вересня 2015. Процитовано 22 липня 2015.(нім.)
  • Gerhard Gepp (österreichisch, geb. 1940). «artnet». Архів оригіналу за 22 липня 2015. Процитовано 22 липня 2015.(нім.)
  • Gerhard Gepp ("Das wird meine letzte Ausstellung werden"...). «treiber-galerie-schauplatz». Архів оригіналу за 5 квітня 2015. Процитовано 22 липня 2015.(нім.)
  • Посилання

    [ред. | ред. код]