Григорян Рубен Арамаїсович
.svg/57px-Знак_«Шахтёрская_cлава»_1_степени_(СССР,_лента).svg.png){kind=small}
Рубен Арамаїсович Григорян (вірм. Ռուբեն Արամայիսի Գրիգորյան; 11 [24] листопада 1917, Карс — 25 листопада 1976, Москва) — радянський гірничий інженер. Герой Соціалістичної Праці (1966). Лауреат Ленінської (1959) та Сталінської премій (1951). Директор Прикаспійського гірничо-металургійного комбінату Міністерства середнього машинобудування СРСР (1961—1970), заступник директора Інституту теоретичної та експериментальної фізики імені А. І. Аліханова (1970—1976).
Рубен Арамаїсович Григорян народився 11 (24) листопада 1917[3] в місті Карс Російської імперії в сім'ї лікаря-хірурга[4]. За національністю — вірменин[5].
У 1934 році закінчив робітфак[5][4]. У 1940 році закінчив Московський державний гірничий університет, здобувши спеціальність гірничого інженера[4].
У 1940—1941 роках працював начальником дільниці на комбінаті «Сєверонікель» у місті Мончегорськ, у 1940—1947 роках — начальником дільниці рудоуправління в Мурманській області[5]. Член ВКП(б)/КПРС із 1944 року[5]. Сім років працював на поліметалевій копальні «Умальтинський» Хабаровського краю. У 1947 році був направлений до Чехословаччини на роботу в уранових копальнях Яхимова. Рубен Григорян був призначений головним інженером рудника Ровност, який за кілька місяців почав відвантаження багатих руд.
Після чотирьох років роботи в Чехословаччині він був відкликаний до Радянського Союзу для участі у створенні нового великого уранового комбінату у Криворізькому залізорудному басейні на базі копалень «Перший Травень» та «Жовта річка» (Дніпропетровська область Української РСР). Рубен Григорян був призначений заступником головного інженера рудника «Перший Травень», а в 1952 став його директором[5]. За його участю було створено нові системи та техніку підземної (рудник «Першого Травня») та відкритого видобутку (кар'єр місце народження «Крейдяне») уранових руд.
У 1961 Рубен Григорян був призначений директором Прикаспійського гірничо-металургійного комбінату Міністерства середнього машинобудування СРСР у місті Шевченко Казахської РСР (нині місто Актау)[5]. Однією із складних проблем комбінату був поділ керівництва експлуатацією рудників та будівництвом інфраструктури соцмістечка, комплексів поверхні шахт та інших споруд[5]. Під керівництвом Рубена Григоряна ця обставина була усунена[5].
Указом Президії Верховної Ради СРСР від 29 липня 1966 року за видатні заслуги у виконанні планів 1959—1965 років та створення нової техніки Рубену Арамаїсовичу Григоряну було присвоєно звання Героя Соціалістичної Праці з врученням ордена Леніна та золотої медалі «Серп і Молот»[5].
У 1961—1970 роках Рубен Арамаїсович Григорян обирався кандидатом у члени ЦК КП Казахстану, у 1963—1971 роках — депутатом Верховної Ради Казахської РСР VI—VII скликань[3].
Переїхавши до Москви, з 1970 Рубен Григорян був заступником директора Інституту теоретичної та експериментальної фізики імені А. І. Аліханова[3]. Він брав участь у роботах зі створення першої багатоцільової АЕС у СРСР на Прикаспійському гірничо-металургійному комбінаті, які були завершені в липні 1973 року[5].
Рубен Арамаїсович Григорян помер 25 листопада 1976 року в Москві[5]. Похований на Кунцевському цвинтарі в Москві[5].
- Герой Соціалістичної Праці (Указ Президії Верховної Ради СРСР від 29 липня 1966 року, орден Леніна та медаль «Серп і Молот») — за видатні заслуги у виконанні планів 1959—1965 років та створення нової техніки[5][4].
- Орден Леніна (7.03.1962)[5].
- Два ордени Трудового Червоного Прапора (8.12.1951, 4.01.1954)[5].
- Медаль «В ознаменування 100-річчя з дня народження Володимира Ілліча Леніна» (1970)[4].
- Медаль «20 років перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.» (1965)[4].
- Медаль «За доблесну працю у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.»[4].
- Сталінська премія (1951)[3].
- Ленінська премія (1959) — за роботи в галузі фізики[6][3].
- Почесний громадянин міста Актау (1969)[5][7].
- Знак «Шахтарська слава» 1-го ступеня[4].
 Зовнішні зображення
| |
|---|---|
|
Погруддя Рубена Арамаїсовича Григоряна в місті Актау |
У місті Актау ім'ям Рубена Арамаїсовича Григоряна названо вулицю[7] та встановлено пам'ятник — бюст[7][8].
Щороку, у листопаді, представники вірменських громад, а також ветерани праці міст Актау та Мангістау організовують вечори пам'яті Рубена Арамаїсовича Григоряна, приурочені до дня його народження[9][10][11][12].
- ↑ [[:hy:s:Հայկական_սովետական_հանրագիտարան|Вірменська_радянська_енциклопедія]]
