Очікує на перевірку

Ґільґамеш (цар)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Гільгамеш)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Гільгамеш
Рельєф з палацу ассирійського царя Саргона II в Дуршаррукіні. Зображення Гільгамеша з левом. VII ст. до н.е.
ПсевдоГільгамеш, цар героїв
Народивсяневідомо
Урук
Померневідомо
Урук
ДіяльністьЦар Урука
Роки активності28 століття до н. е.Czech_National_Authority_Database[[d:Track:Q13550863]]-1">[1]27 століття до н. е.Czech_National_Authority_Database[[d:Track:Q13550863]]-1">[1]
БатькоЛугальбанда
МатиНінсун
РодичіУтулькалама (онук)
ДітиУрнунгаль

Гільгаме́ш[2][3], або Ґільґаме́ш[4][5][6], — шумерський цар, який за літописом правив приблизно у проміжку між 3000 та 2500 роками до н. е., десь за 400 років до того як була написана про нього поема (Див. Епос про Гільгамеша). Дослідження фактів про царів міста Кіш, — Агга й Ен-Мебарагесі доводять факт існування Гільгамеша.

12 глиняних таблиць містять епос про Гільгамеша, що майже подібна до поеми про Атрахасіса.

Біографічні відомості

[ред. | ред. код]

Гільгамеш був правителем, чиї діяння завоювали йому таку широку славу, що він став основним героєм шумерської міфології і легенд, перевірених фактів з його біографії досить мало.

Батько Гільгамеша був Еномі Кулаба.

На початку свого правління Гільгамеш був підпорядкований лугалю Кіша Аззі.

Ага через послів зажадав, щоб Урук взяв участь в іригаційних роботах, які велися в Кіші. Рада старійшин Урука пропонувала Гільгамешу підкоритися і виконати вимогу Аги, але Гільгамеш, якого підтримали народні збори, відмовився підкоритися. Народні збори проголосили Ена Гільгамеша військовим вождем — лугалем. Ага прибув з військом на човнах, спустившись вниз за течією Євфрату, але розпочата ним облога Урука закінчилася поразкою кішців.

У 2675 до н. е. Гільгамеш домігся незалежності міста Урук. Гегемонія над Нижньою Месопотамією перейшла до Гільгамеша.

Згодом Гільгамеш об'єднав під своєю владою такі міста як Адаб, Ніппур, Лагаш, Умма та ін. Гільгамеш згадується як ініціатор будівництва Ніппурського святилища Туммаль. В Лагаші Гільгамеш побудував браму, що носить його ім'я.

Гільгамеш став героєм цілої низки шумерських епічних пісень (див. Епос про Гільгамеша). В епосах одним з найважливіших досягнень Гільгамеша згадується будівництво міського муру Урука (довжина сягала 9 км, а товщина — понад 5 м) та похід в Ліван за кедровим лісом. Чи справді був такий похід невідомо. Історики припускають, що насправді в хроніках згадується похід не в Ліван, а в Елам.

Примітки

[ред. | ред. код]
_1-1">б Czech National Authority Database
  • Ковалів, Ю. (2007). Літературознавча енциклопедія у двох томах. Видавничий центр «Академія».
  • Іванченко, Михайло (2000). Таємниця нашої прадавнини: науково-популярна розповідь. Видавництво «Молодь».
  • Ґільґамеш [Архівовано 14 січня 2022 у Wayback Machine.] // Універсальний словник-енциклопедія / гол. ред. ради чл.-кор. НАНУ М. Попович. — 3-тє вид., перероб., доп. — К. : Всеувито. Новий друк. — 2003. — 1414 с.
  • Лозко Галина. Етнологія України: Філософсько-теоретичний та етнорелігієзнавчий аспект. Навчальний посібник / К.: АртЕК, 2001.- 304 c.
  • Віттлін Юзеф [Архівовано 15 квітня 2021 у Wayback Machine.] // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001­–2024. — ISBN 966-02-2074-X.
  • Література

    [ред. | ред. код]

    Посилання

    [ред. | ред. код]
    Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Ґільґамеш_(цар)&oldid=43469763