Давид Албахарі

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Давид Албахарі
серб. Давид Албахари
Народився 15 березня 1948(1948-03-15)SNAC_—_2010.[[d:Track:Q29861311]]-1">[1][[:de:s:Brockhaus_Enzyklopädie|Енциклопедія_Брокгауз]][[d:Track:Q237227]]-2">[2][…]
Печ, Автономний край Косово і Метохія, ФНРЮ
Помер 30 липня 2023(2023-07-30)-4">[4] (75 років)
Белград, Сербія-4">[4]_—_2023.-5">[5]
Країна  Югославія
 Сербія
Діяльність перекладач, мовознавець, письменник
Сфера роботи літературна діяльністьdCzech_National_Authority_Database[[d:Track:Q13550863]]-6">[6] і перекладацтво[d]Czech_National_Authority_Database[[d:Track:Q13550863]]-6">[6]
Alma mater Факультет філології Белградського університетуd, факультет філософії Белградського університетуd, Земунська гімназіяd і Белградський університет
Роки активності з 1973
Жанр поезія
Членство Сербська академія наук і мистецтв
Діти Natan Albaharid
Нагороди

CMNS: Давид Албахарі у Вікісховищі

Давид Албахарі (серб. Давид Албахари, 15 березня 1948 — 30 липня 2023) — сербський письменник, який проживає в Канаді. Албахарі переважно пише романи та оповідання, які часто є автобіографічними.

Біографія

[ред. | ред. код]

Народився в сефардській сім'ї. Девід Албахарі вивчав англійську літературу та мову в Загребі. Першу збірку оповідань «Сімейний час» опублікував у 1973 році. Він став популярним у літературних колах завдяки своїй четвертій книзі «Опис смерті», за яку він отримав премію імені Іво Андрича.

У 1991 році Давид Албахарі став президентом Федерації єврейських громад Югославії і працював над евакуацією єврейського населення із Сараєво. У 1994 році переїхав із сім’єю до Калгарі, де і досі живе. Він продовжує писати та публікувати сербською мовою.

Став членом Сербської академії наук і мистецтв на кафедрі мов і літератури 2 листопада 2006 року.[7]

Особисте життя

[ред. | ред. код]

Його предком є ​​Нісім Албахарі, якого нагородив Орденом Народного героя Йосип Броз Тіто 27 листопада 1953 року.

Нагороди

[ред. | ред. код]

Бібліографія

[ред. | ред. код]

Збірки оповідань

[ред. | ред. код]
  • 1973 — Сімейний час (серб. Породично време)
  • 1978 — Звичайні історії (серб. Обичне приче)
  • 1982 — Опис смерті (серб. Опис смрти)
  • 1984 — Фрас у сараї (серб. Фрас у шупи)
  • 1988 — Простота (серб. Једноставност)
  • 1993 — Плащ (серб. Пелерина)
  • 1994 — Вибрані історії (серб. Изабране приче)
  • 1999 — Незвичайні історії (серб. Необичне приче)
  • 2003 — Друга мова (серб. Други језик)
  • 2006 — Тіні (серб. Сенке)
  • 2008 — Щовечора в іншому місті (серб. Сваке ноћи у другом граду)
  • 2017 — 21 історія щастя (серб. 21 прича о срећи)

Романи

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
_1-0">↑ SNAC — 2010.
  • [[:de:s:Brockhaus_Enzyklopädie|Енциклопедія_Брокгауз]][[d:Track:Q237227]]
  • _2-0">↑ Енциклопедія Брокгауз
    d:Track:Q237227
  • Munzinger_Personen[[d:Track:Q107343683]]
  • _3-0">↑ Munzinger Personen
    d:Track:Q107343683
  • _4-0">а