Данте Габрієль Россетті

Данте Габрієль Россетті
англ. Dante Gabriel Rossetti
Народився	12 травня 1828(1828-05-12)[[d:Track:Q19938912]][[d:Track:Q54837]][[d:Track:Q193563]]-4">[4][…] Лондон, Сполучене Королівство-6">[6]
Помер	9 квітня 1882(1882-04-09)[[d:Track:Q17299517]]-1">[1][…] (53 роки) Birchington-on-Sead, Birchingtond, Танет, Кентd, Кент, Кент, Англія, Сполучене Королівство-8">[8] або Велика Британія-6">[6] ·нефрит
Поховання	Кент
Країна	Сполучене Королівство[[d:Track:Q4903493]]-9">[9]
Національність	англійці-10">[10] і італійці-10">[10]
Діяльність	поет, ілюстратор, художник, перекладач, письменник
Alma mater	Кінгз-колледжd[[d:Track:Q17565097]][[d:Track:Q5145336]][[d:Track:Q34217]][[d:Track:Q217595]]-11">[11], Королівська академія мистецтв і Heatherley School of Fine Artd
Знання мов	англійська[[d:Track:Q19938912]][[d:Track:Q54837]][[d:Track:Q193563]]-4">[4]
Членство	прерафаеліти і Бьорлінгтонський клуб витончених мистецтвd
Напрямок	прерафаеліти-6">[6] і символізм[[d:Track:Q3384214]][[d:Track:Q109906671]][[d:Track:Q44827932]][[d:Track:Q3103347]][[d:Track:Q965990]]-13">[13]
Жанр	портрет, Arthurian paintingd-6">[6], фігуративізм-6">[6], алегорія-6">[6] і релігійний живописd-6">[6]
Magnum opus	Ecce Ancilla Dominid, Beata Beatrixd і Мрія Данте
Конфесія	англіканство
Батько	Габріель Россетті[[d:Track:Q17565097]][[d:Track:Q5145336]][[d:Track:Q34217]][[d:Track:Q217595]]-11">[11]
Мати	Френсіс Полідорі[[d:Track:Q17565097]][[d:Track:Q5145336]][[d:Track:Q34217]][[d:Track:Q217595]]-11">[11]
Брати, сестри	Вільям Майкл Россетті, Крістіна Россетті і Марія Франческа Россетті[[d:Track:Q110250907]][[d:Track:Q2494649]]-14">[14]
У шлюбі з	Elizabeth Siddald[[d:Track:Q17565097]][[d:Track:Q5145336]][[d:Track:Q34217]][[d:Track:Q217595]]-11">[11]
Автограф
Медіафайли у Вікісховищі

Да́нте Габріє́ль Россе́тті (12 травня 1828 — 9 квітня 1882) — англійський поет, художник, перекладач італійського походження, один з засновників «Братства Прерафаелітів» (1848—1853).

Родина Россетті

Народився 12 травня 1828 в великій родині, де всі займалися літературою.

Його батько, Габрієль Россетті, емігрував з Італії до Великої Британії, викладав італійську мову в Королівському коледжі в Лондоні, а в вільний час займався написанням коментарів до творів Данте.

Старша сестра, Марія Франческа, написала книгу «Тінь Данте».

Був братом поетеси Крістіни Россетті і критика Вільяма М. Россетті. Родина і друзі називали його Габрієлем, проте в публікаціях Россетті на перше місце поміщав своє друге ім'я — Данте — через літературні асоціації.

У дуже ранньому віці він цікавиться літературою. Подібно до всіх його рідних братів, він прагнув бути поетом, але також і живописцем, проявивши великий інтерес до Середньовічного італійського живопису, повагу і захоплення яким проніс через усе життя.

Гант і Россетті

До кінця своїх днів Данте Габрієль Россетті залишався до певної міри дилетантом в області живопису. Освоїти техніку писання олією йому допоміг художник, член Братства Прерафаелітів, Гант.

Холмен Гант і Россетті познайомились на виставці картини Ганта The Eve of St. Agnes, яка була ілюстрацією поеми тоді маловідомого англійського поета-романтика Джона Кітса. Россетті у своїх поемі «The Blessed Damozel» й сам наслідував Кітса, тому припускав, що їхні з Гантом мистецькі і літературні ідеали збігаються.

Разом Гант і Россетті розвинули ідею нового руху в англійському образотворчому мистецтві — прерафаелітизму,- і були (разом з Міллесом) засновниками «Братства Прерафаелітів» (1848—1853).

Крім того, Россетті спадає на думку видавати журнал «Росток», в якому прерафаеліти змогли б опублікувати свої погляди на мистецтво і літературу.

Россетті публікує переклади Данте та інших середньовічних італійських поетів, при цьому прагнучи в своїх творах використовувати стилістичні риси ранньоіталійської поезії.

Рання творчість

Ранній період творчості характеризується точністю і визначеністю манери; перші його картини більше, ніж інші роботи прерафаелітів, нагадують живопис італійського кватроченто, яким молоді художники Братства так захоплювались. На картині «Юність Непорочної Марії» Богородиця зображена виснаженою, пригніченою дівчинкою-підлітком. Цю першу свою роботу, підписану «P.R.B.» (Pre-Raphaelite Brotherhood: за маніфестом прерафаелітів, так мали бути підписані їхні картини, а зміст абревіатури повинен був залишатися в таємниці) Россетті показав на Вільній виставці в лондонській галереї Гайд Парк Конер і навіть отримав декілька позитивних відгуків.

Інша його картина — незавершена «Знайдена» — присвячена сучасній йому проблемі: Россетті збирався змалювати дівчину легкої поведінки, яку піднімає з дороги сільський скотопромисловець і впізнає в ній свою колишню кохану.

Подорож до Європи

Восени 1849 року Россетті разом з Хантом поїхав до Франції, де відкриває для себе роботи Джорджоне, Леонардо да Вінчі, Тіціана, і до Бельгії, де знайомиться з творами Ван Дейка і Мемлінга.

Після повернення в Лондон Россетті знайомиться з Ліззі Сиддаль, котра спочатку стає його моделлю, а згодом — дружиною.

Незважаючи на підтримку і заступництво критика Джона Рескіна, негативні відгуки і критика картин змусили Россетті відмовитися від публічних виставок; художник звертається до акварельної техніки, тому що такі картини могли продаватися приватно.

Натхненням художника в 1850-ті роки стали сюжети «Нового життя» Данте і «Смерть короля Артура» сіра Томаса Мелорі. Ці теми також цікавили і тогочасних друзів Россетті — В. Морріса та Е. Берн-Джонса.

Ліззі

У травні 1861 дружина Ліззі народжує мертву дитину, а 10 лютого наступного року через передозування ліків помирає сама.

У 1864 пише «Беату Беатрикс» — посмертний портрет коханої, чиє зображення він ідеалізує подібно до того, як Данте — свою Беатриче. Рсосетті також пише ряд полотен, на яких зображує замислені жіночої фігури, зазвичай в тяжкому, болісному спогляданні чи роздумі. Свої невидані поезії тих років він кладе в могилу дружини.

У 1864 він їде до Парижу, де на ретроспективній виставці робіт Делакруа знайомиться з Мане. Вже тоді Россетті має серйозні проблеми з зором.

Пізня творчість

У цей період художник відходить від колишнього, за словами критика Рескіна — «нестерпного» реалізму Россетті-прерафаеліта, звертаючись в своїх і живописних, і поетичних творах до міфологічних тем і стилізації. Це не могло не вплинути вагомо на розвиток Європейського Символізму. У своїх роботах Россетті зображує жінок до одержимості стилізовано: його нову коханку Фанні Корнфорт змальовує чи не конспектом фізичного еротизму, в той час як Джейн Верден, жінка прерафаеліта Морріса, постає ефірною богинею.

Останні роки

У червні 1872 року, після того, як ним знехтувала щиро кохана ним Джейн Верден, в стані суворої депресії, майстер спробує накласти на себе руки, але буде вчасно врятований. Але з того дня він важко хворіє, стан його ускладнює як наркотична залежність, так і жорстока критика його поезій, що він їх за порадою друзів, вийняв з могили Елізабет.

Останні роки жив затворником. У грудні 1881 переносить інсульт.

Помер 9 квітня 1882 в Брінчігтон-на-морі в Кенті.

Галерея

Картини

• 
  Юність Діви Марії
• 
  Автопортрет, 1847
• 
  Діва Святого Граалю
• 
  Мрія дня
• 
  Астарта Сирійська
• 
  The Tune of the Seven Towers (1857), watercolour, Tate Britain
• 
  Єлена Троянська, 1863,Гамбурзька картинна галерея, Гамбург
• 
  How Sir Galahad. Sir Bors, and Sir Percival were fed with the Sanc Grael; But Sir Percival's Sister Died Along the Way (1864),акварель , Галерея Тейт
• 
  The Beloved (1865–1866) (Models:Marie Ford, Ellen Smith, Fanny Eaton, Keomi), Галерея Тейт
• 
  Знайдена (1865–1869, незакінчена), Художній музей Делаверу
• 
  The Blessed Damozel (1871–1878; model: Alexa Wilding)
• 
  Леді Ліліт (1867), Метрополітен-музей (model: Fanny Cornforth)
• 
  Lady Lilith (1868), Delaware Art Museum (Fanny Cornforth, overpainted at Kelsmcott 1872–73 with the face of Alexa Wilding)
• 
  Beata Beatrix (1864–1870), Tate Britain (model: Elizabeth Siddal)
• 
  Jane Morris (The Blue Silk Dress) (1868), Kelmscott Manor
• 
  Pia de' Tolomei (1868–1880), Spencer Museum of Art, University of Kansas, Lawrence (model: Jane Morris)
• 
  Mariana (1870; model: Jane Morris), Aberdeen Art Gallery
• 
  Прозерфіна (1874; модель Джейн Морріс ) , Галерея Тейт
• 
  A Vision of Fiammetta (1878), one of Rossetti's last paintings, now in the collection of Andrew Lloyd Webber (model: Marie Spartali Stillman)

Drawings

• 
  La Belle Dame sans Merci (1848), pen and sepia with some pencil
• 
  Drawing of Elizabeth Siddal reading (1854)
• 
  Hamlet and Ophelia (1858), pen and ink drawing
• 
  Drawing of Annie Miller (1860)
• 
  Portrait of Marie Spartali Stillman (1869)
• 
  Drawing of Fanny Cornforth, graphite on paper (1869)
• 
  The Roseleaf (Portrait of Jane Morris; 1870), graphite on wove paper
• 
  Ligeia Siren (1873), colored chalk

Woodcut illustrations

• 
  The Maids of Elphen-Mere, Rossetti's first published woodcut illustration (1855)
• 
  King Arthur and the Weeping Queens, one of two illustrations by Rossetti for Edward Moxon's illustrated edition of Tennyson's Poems (1857)
• 
  Golden Head by Golden Head, illustration for Christina Rossetti's Goblin Market and Other Poems (1862)

Decorative arts

• 
  Sir Tristram and la Belle Ysoude drink the potion, stained-glass panel by Morris, Marshall, Faulkner & Co., design by Rossetti (1862–63)

Caricatures and sketches

• 
  Death of a Wombat (1869)
• 
  William Morris reading to Jane Morris while she takes the waters at Bad Ems (1869)
• 
  Mrs. Morris and the Wombat (1869)

Примітки

_1-0">^а [https://rkd.nl/explore/artists/68363_RKDartists][[d:Track:Q17299517]]