Деніел Кіз
Деніел Кіз (9 серпня 1927, Нью-Йорк — 15 червня 2014, Бока-Ратон, Флорида) — американський письменник. Насамперед відомий як автор науково-фантастичного роману «Квіти для Елджернона». 2001 року здобув звання «Заслуженого автора фантастики» від «Американського товариства письменників-фантастів».[5]
Деніел Кіз народився 9 серпня 1927 року в Нью-Йорку, США.[6] Син єврейських емігрантів Вільяма Кіза і Бетті Аліцькі.[7][8][9] Протягом деякого часу навчався в Нью-Йоркському університеті, але у сімнадцятирічному віці пішов працювати скарбником на нафтовому танкері цивільного флоту США.[6] Згодом вступив до Бруклінського коледжу та 1950 року здобув ступінь бакалавра з психології.[6]
Через місяць після закінчення вищого навчального закладу, Кіз почав працювати у видавництві журналів Мартіна Гудмена.[6] Зрештою він став редактором журналу для широкого загалу «Наукові історії Марвел» (англ. Marvel Science Stories),[10] а також почав писати для «Atlas Comics» (попередника «Marvel Comics»). Оскільки Гудмен зменшив видавництво журналів на користь книжок і журналів для чоловіків, Кіз став членом редколегії «Atlas Comics», яким керерував Стен Лі.[11] Близько 1952 року Кіз став одним із штатних співробітників (офіційно обіймали посади редакторів), які, зокрема, працювали над коміксом у жанрі жахів та наукової фантастики «Подорож до невідомих світів». У співпраці з ілюстратором Безілом Волвертом Кіз загалом став автором двох історій для цього коміксу.[12]
Одне з оповідань, що написав Кіз , проте не за пропозицією Лі, мала назву «Мозковий штурм». Розповідь мала форму короткого синопсиса, що згодом розвинулася в коротку повість, а згодом у роман «Квіти для Елджернона».
У 1955—1956 роках Кіз писав для видавництва коміксів «EC Comics», часто під псевдонімами Кріс Денієльс і Ей. Ді. Локк.[13]
Кіз викладав креативне письмо в Університеті Вейна, а 1966 року став професором в Університеті Огайо, де 2000 року йому надали звання «почесного професора».[14][15]
Кіз помер 15 червня 2014 року в своєму будинку, що у місті Бока-Ратон, через ускладнення від пневмонії.[16][17][18] У нього залишились дві дочки, Леслі та Гілларі, а також сестра Ґейл Маркус. Його дружина, Орія Джорджіна Веласкез, покинула цей світ 2013 року.[16]
- 1959 — «Квіти для Елджернона» (оповідання) (англ. Flowers for Algernon)
- 1966 — «Квіти для Елджернона» (1968 року вийшла екранізація — «Чарлі»)[19]
- 1968 — «Доторк» (англ. The Touch)
- 1980 — «П'ята Саллі» (англ. The Fifth Sally)
- 1981 — «Таємнича історія Біллі Мілліґана» (англ. The Minds of Billy Milligan)
- 1986 — «Представляючи Клавдію» (англ. Unveiling Claudia)
- 1993 — «Збірка оповідань Деніела Кіза» (англ. Daniel Keyes Collected Stories)
- 1994 — «Війни Міллігана: Правдиве продовження» (англ. The Milligan Wars: A True-Story Sequel)
- 1998 — «Допоки смерть» (англ. Until Death)
- 2000 — «Елджернон, Чарлі і Я: подорож письменника» (англ. Algernon, Charlie, and I: A Writer's Journey)
- 2009 — «Притулок пророцтв» (англ. The Asylum Prophecies)
- 1960 — Премія Г'юго за найкращу коротку повість «Квіти для Елджернона».[20]
- 1966 — Премія Неб'юла за найкращий роман «Квіти для Елджернона».
- 1967 — номінація на премію Г'юго за найкращий роман «Квіти для Елджернона».[21]
- 1982 — номінація на премію Едгара По за найкращу кримінальну історію «Таємнича історія Біллі Мілліґана».
- 1986 — Премія Курда Лассвіца за «Таємнича історія Біллі Мілліґана».[22]
- 1987 — номінація на премію Едгарда По за найкращу кримінальну історію «Представляючи Клавдію»[23]
- 1993 — Премія «Сеюн» (яп. 星雲賞 Seiunshō) за найкращу нехудожню книгу «Таємнича історія Біллі Мілліґана».
- 2001 — присудження звання «Заслужений автор фантастики» від (англ. Author Emeritus) «Американського товариства письменників фантастів».
- Деніел Кіз. Квіти для Елджернона / переклад з англійської: Віктор Шовкун. — Харків: КСД, 2015. — 304 с. — ISBN 978-966-14-7652-2.
- Деніел Кіз. Таємнича історія Біллі Міллігана / переклад з англійської: Олена Стусенко. — Харків: КСД, 2016. — 512 с. — ISBN 978-617-12-0857-5.
- Деніел Кіз. П'ята Саллі / переклад з англійської: В. І. Куч. — Харків: КСД, 2017. — 352 с. — ISBN 978-617-12-3911-1.
- Деніел Кіз. Війни Міллігана / переклад з англійської: Т. В. Івченко. — Харків: КСД, 2018. — 384 с. — ISBN 978-617-12-4526-6.
- Деніел Кіз. Притулок пророцтв / переклад з англійської: Софія Берлінець, Володимир Куч. — Харків: КСД, 2019. — 320 с. — ISBN 978-617-12-5117-5.
- Деніел Кіз. Відверто про Клавдію / переклад з англійської: Дар'ї Петрушенко. - Харків: КСД, 2019. - 320 с. - ISBN 978-617-12-5119-9.
- ↑
[[:Національна_бібліотека_Франції|Bibliothèque_nationale_de_France]]_[http://data.bnf.fr/ark:/12148/cb126161728_BNF]:_платформа_відкритих_даних _—_2011. [[d:Track:Q19938912]][[d:Track:Q54837]][[d:Track:Q193563]]