Джеймс Генкінс
Джеймс Генкінс (англ. James Hankins; нар. 1955) — американський історик-інтелектуал, який спеціалізується на італійському Відродженні. Він є головним редактором книжкової серії «I Tatti Renaissance Library» та помічником редактора наукового журналу «Catalogus Translationum et Commentariorum»[9]. Професор історичного факультету Гарвардського університету. Навесні 2018 року працював запрошеним науковим співробітником Центру етики та культури Університету Нотр-Дам[10].
У 2012 році він був удостоєний премії Пола Оскара Крістеллера за життєві досягнення Товариством епохи Відродження Америки.
Генкінс народився у Філадельфії, штат Пенсільванія. Він отримав ступінь бакалавра з класики в Університеті Дьюка (1977) та ступінь магістра, магістра філології та магістра філософії з історії в Колумбійському університеті (1985). В університеті він працював з Юджином Ф. Райсом та істориком філософії Полом Оскаром Крістеллером, працював в останнього науковим асистентом протягом шести років. У 1985 році він перейшов працювати на історичний факультет Гарвардського університету.
Монографічна робота Хенкінса зосереджена на історії філософії, теології, літератури та політичної думки. З 1998 року він був генеральним редактором книжкової серії «I Tatti Renaissance Library», яку він заснував разом з Волтером Кайзером, директором Villa I Tatti, Центру вивчення італійського Відродження Гарвардського університету. Під редакцією Хенкінса серія опублікувала понад п'ятдесят томів між 2001 і 2012 роками та продала близько 80 000 томів. З 2003 року він також був помічником редактора наукового журналу «Catalogus Translationum et Commentariorum» заснованого його наставником Полом Оскаром Крістеллером у 1945 році. Він є автором або редактором понад двадцяти томів і понад вісімдесяти статей, есе та розділів у книгах[11].
Генкінс був стипендіатом Фулбрайта[12], членом Товариства стипендіатів гуманітарних наук Колумбійського університету[13], стипендіатом і запрошеним професором у Villa I Tatti[14], стипендіатом Ґуґґенгайма[15], стипендіатом Американської академії в Берліні[16], членом Інституту передових досліджень Прінстона[17] та лауреатом Римської премії Американської академії в Римі[18]. У 2010 році він був лектором Карлайла з історії політичної думки в Оксфордському університеті[19]. У 2014 році був обраний членом-кореспондентом Британської академії[20].
- The Humanism of Leonardo Bruni, 1987 (ed. and tr.), with Gordan Griffiths
- Supplementum Festivum: Studies in Honor of Paul Oskar Kristeller, 1987 (ed.), with John Monfasani and Frederick Purnell
- Plato in the Italian Renaissance, 2 vols., 1990
- Repertorium Brunianum: A Critical Guide to the Writings of Leonardo Bruni, vol. 1, 1997
- Renaissance Civic Humanism: Reappraisals and Reflections, 2000 (ed.)
- The Lost Continent: Neo-Latin Literature and the Birth of European Vernacular Literatures, 2001 (ed.)
- Leonardo Bruni: History of the Florentine People, 3 vols. 2001-7 (ed. and tr.)
- Marsilio Ficino: Platonic Theology, 6 vols., 2001-6 (ed.)
- Catalogus Translationum et Commentariorum, vols. 8 (2003) and 9 (2011), Associate Editor
- Humanism and Platonism in the Italian Renaissance, 2 vols., 2003-4
- Maffeo Vegio: Short Epics, 2004 (ed.), with Michael C. J. Putnam
- The Cambridge Companion to Renaissance Philosophy, 2007 (ed.)
- The Recovery of Ancient Philosophy in the Renaissance, 2008, with Ada Palmer
- Aurelio Lippo Brandolini: Republics and Kingdoms Compared, 2009 (ed. and tr.)
- Virtue Politics. Soulcraft and Statecraft in Renaissance Italy, 2019
- Political Meritocracy in Renaissance Italy: The Virtuous Republic of Francesco Patrizi of Siena, 2023
- SNAC
