Дженніфер Коннеллі

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Дженніфер Коннеллі
Jennifer Connelly
англ. Jennifer Connelly
Ім'я при народженніДженніфер Лінн Коннеллі
Народилася12 грудня 1970(1970-12-12)Bauer P._[http://global.britannica.com/biography/Jennifer-Connelly_Encyclopædia_Britannica][[d:Track:Q5375741]]-3">[3]SNAC_—_2010.[[d:Track:Q29861311]]-4">[4][[:Proleksis_Encyclopedia|Proleksis_enciklopedija]],_[[:Proleksis_Encyclopedia|Opća_i_nacionalna_enciklopedija]]_—_2009.[[d:Track:Q3407324]]-5">[5] (53 роки)
Кейро, Нью-Йорк, США-6">[6]-7">[7]-8">[8]
Національністьашкеназі-9">[9], ірландці Сполучених Штатів-9">[9] і норвежці СШАd-9">[9]
ГромадянствоСША США
Релігіяspiritual but not religiousd
Діяльністьакторка
Alma materСтенфордський університет (1990), Єльський університет (1989) і Saint Ann's Schoold
Роки діяльності1982 — тепер. час
ЧоловікПол Беттані
ДітиStellan Bettanyd і Agnes Bettanyd
БатькиGerard Karl Connellyd
IMDbID 0000124
Нагороди та премії
«Оскар» (2001)
CMNS: Дженніфер Коннеллі
Jennifer Connelly у Вікісховищі
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Коннеллі.

Дженніфер Лінн Коннеллі (англ. Jennifer Lynn Connelly; нар. 12 грудня 1970) — американська кіноакторка.

Попри те, що знімалася в кіно з дитинства, визнання вона досягла значно пізніше, після появи на екранах фільмів «Темне місто» (1998), «Реквієм за мрією» (2000) та «Ігри розуму» (2001), за останній з яких вона отримала «Оскара» в номінації «найкраща жіноча роль другого плану». Також відома за ролями в таких стрічках як «Халк» (2003), «Будинок з піску і туману» (2003), «Кривавий діамант» (2006), «Як малі діти» (2006), «День, коли Земля зупинилась» (2008) і «Обіцяти — ще не одружитись» (2009), «Ной» (2014).

З 2005 року є послом у галузі прав людини в організації Міжнародна амністія. Протягом всієї її кар'єри, різноманітні журнали, серед яких «People», «Time», «Vanity Fair» та «Esquire», включали її до списків найкрасивіших жінок планети.

Ранні роки

[ред. | ред. код]

Народилася в містечку Кейро, штат Нью-Йорк, у Катскільських горах, в сім'ї фабриканта одягу Джерарда Коннеллі та його дружини Ейлін. Батько — католик з ірландсько-норвезьким корінням, тоді як мати — з родини євреїв, вихідців з Польщі та Російської імперії. Дженніфер виросла в нью-йоркському районі Бруклін-Гайтс[en] (Бруклінські висоти), трохи південніше Іст-Ривер, і навчалася в школі Святої Анни. Разом з родиною провела кілька років у Вудстоку, де її мати Ейлін тримала власну антикварну крамницю, і в Беллпорті, на Лонґ-Айленді. Її батько Джерард працював на нью-йоркській швейній фабриці. Один з його приятелів займався рекламою. Він запропонував Дженніфер піти на перегляд у модельне агентство. У 10 років вона почала зніматися в рекламі.

Свою першу роль у кіно Дженніфер зіграла в знаменитому фільмі Серджо Леоне «Одного разу в Америці» (1984). За рік вона знялася в італійського режисера Даріо Ардженто у фільмі «Феномен».

Після закінчення школи, вона вступила до Єльського університету, де два роки вивчала англійську мову і драматичне мистецтво, пізніше перевелася до Стенфордського університету, щоб грати в класичному театрі та навчатися імпровізації. Навчання в Стенфорді Коннеллі не завершила.

Кар'єра

[ред. | ред. код]

Початок кар'єри

[ред. | ред. код]

Дженніфер стала знаменитою після виходу сімейного фільму «Лабіринт» у 1986 році, де зіграла дівчинку-підлітка Сару, котра вирушила у пошуки свого маленького брата до країни гоблінів, якою правив король Джарет, що його зіграв Девід Боуї. Стрічка не мала успіху в прокаті, однак пізніше стала культовою[10]. Після цього, Коннеллі знялася в кількох невдалих проектах, зокрема, в італійському фільмі Etoile та стрічці «Деякі дівчата» (1988) режисера Майкла Гоффмана, де грала ролі студенток.

В середині 1990-х років, Коннеллі вирішила довести, що може грати доросліші ролі. Однією з перших таких робіт стала роль лесбійки в драмі Джона Синґлтона «Вища освіта» (1995). Наступного року вона знялася в незалежній стрічці «Фатальна яхта», а 1997 — зіграла другорядну роль сексуально розкутої жінки в мелодрамі «Вигадане життя Ебботів», де її партнерами на знімальному майданчику стали Лів Тайлер і Хоакін Фенікс. У 1998 році вийшов науково-фантастичний трилер з її участю «Темне місто», що став культовим. У 2000 році Коннеллі знялася в серіалі «Вулиця» каналу FOX, однак успіху це шоу не досягло.

Визнання

[ред. | ред. код]

Проривом для акторки став культовий фільм Даррена Аронофскі «Реквієм за мрією» (2000), в якому вона зіграла роль подруги головного героя (Джаред Лето). Стрічка розказує про чотирьох людей з різною наркотичною залежністю. Критики позитивно відгукнулися як про фільм, так і про роботу Коннеллі.

Ще більшої популярності Дженніфер принесла біографічна драма Рона Говарда «Ігри розуму» (2001). За роль Алісії Неш, багатостраждальної дружини Нобелівського лауреата, математика Джона Неша вона отримала премії «Оскар» і «Золотий глобус» за найкращу жіночу роль другого плану.

У 2003 році Коннеллі зіграла головні ролі в стрічках «Халк» і «Будинок з піску і туману». В «Халку» вона зіграла Бетті Росс, кохану головного героя Брюса Беннера. Коннеллі сказала, що інтерес до цієї ролі у неї викликали філософські точки зору, висловлені режисером Енгом Лі в фільмі. «Халк» мав великий успіх у прокаті, зібравши понад сто мільйонів доларів у США. В «Будинку з піску і туману» акторка зіграла Кеті Ніколо, в минулому наркоманку, у котрої відбирають будинок внаслідок бюрократичної помилки.

2005—2007

[ред. | ред. код]
Коннеллі в 2005 році

Після дворічної перерви, Коннеллі знімається в фільмі жахів «Темна вода», який є переробкою однойменної японської стрічки. В цій стрічці вона виконала роль Далії — жінки зі складним дитинством, котра після розлучення переїжджає з дочкою в новий будинок, де з ними відбуваються таємничі речі.

У 2006 році Коннеллі з'явилася в двох фільмах, кожний з яких був номінований у кількох категоріях на премію «Оскар». Дженніфер зіграла другорядну роль в екранізації роману Тома Перротта «Як малі діти», де головну роль отримала Кейт Вінслет. Персонаж Коннеллі, Кеті Адамс, була однією з ключових фігур роману, однак, режисер Тодд Філд віддав її героїні замало екранного часу, приділивши більше уваги стосункам героїв Вінслет і Патріка Вілсона. В трилері «Кривавий діамант» Коннеллі зіграла разом з Леонардо Ді Капріо.

Наступною роботою Дженніфер стала роль Грейс, жінки, що втратила сина, в драмі «Заборонена дорога», котра вийшла обмеженим прокатом восени 2007 року. Тут вона зіграла разом з Хоакіном Феніксом, Марком Руффало і Мірою Сорвіно. За словами Коннеллі, ця роль була найскладнішою за всю її кар'єру.

2008 — 2009

[ред. | ред. код]

У 2008 році Дженніфер з'явилася в рімейку науково-фантастичного трилера «День, коли Земля зупинилась», зігравши в ньому роль астробіолога Гелен Бенсон.

У 2009 році вона зіграла в романтичній комедії «Обіцяти — ще не одружитись», знятій за книгою, авторами якої були сценаристи «Сексу в великому місті». Окрім Коннеллі в цьому фільмі знялися Дженніфер Еністон, Дрю Беррімор, Скарлетт Йоханссон, Бен Аффлек та Бредлі Купер. Наступною роботою Дженніфер стала невелика роль у сімейному фентезі «Чорнильне серце».

Восени 2009 року в прокат вийшов мультфільм «Дев'ять», в якому Коннеллі озвучила героїню на ім'я «Сьома». Того ж року на екрани вийшла біографічна драма «Походження» (2009), в якій вона зіграла Емму Дарвін, дружину знаменитого науковця Чарльза Дарвіна, котрого зіграв її чоловік Пол Беттані. Фільм розповідає про життя Дарвіна, коли він писав свою головну наукову працю, «Про походження видів», а також про його непрості стосунки з релігійною дружиною, противницею його теорій.

Коннеллі та її чоловік Пол Беттані на Міжнародному кінофестивалі в Торонто 2009 року
Актриса Дженніфер Коннеллі на Міжнародному кінофестивалі в Торонто 2010

Коннеллі зіграла астробіолога Гелен Бенсон разом із Кіану Рівзом у римейку науково-фантастичного фільму 1951 року «День, коли Земля зупинилася». На відміну від оригіналу, в якому Бенсон була секретаркою і в центрі уваги були її стосунки з Клаату, у римейку Бенсон мала складні стосунки зі своїм пасинком, якого зіграв Джейден Сміт.[11] Потім була роль у романтичній комедії 2009 року «Він не такий, як ти», в якій також знялися Дженніфер Еністон і Дженніфер Гудвін.[12] Фільм був заснований на однойменній книзі самодопомоги. Журнал Variety високо оцінив її гру: «Коннеллі дає дійсно насичену гру жінки, чиї принципи заганяють її в глухий кут»[13].

У 2009 році вона з'явилася в костюмованому драматичному байопіку «Створення», в якому зіграла Емму Дарвін, дружину Чарльза Дарвіна, на противагу її реальному чоловікові Полу Беттані.[14]Фільм, дія якого відбувається під час написання книги «Про походження видів», зображує боротьбу Дарвіна з темою книги, а також з його дружиною, яка виступала проти його теорій, і їхню жалобу за дочкою Енні.[15] «San Francisco Chronicle» писала: «Дружину Дарвіна, релігійну жінку, яка не схвалювала теорій свого чоловіка, грає Дженніфер Коннеллі, реальна дружина Беттані, в такому кастингу, який не завжди спрацьовує, але тут спрацьовує. Ми віримо у спільну історію Дарвінів, їхню близькість та прихильність. Англійський акцент Коннеллі не поступається акценту Рене Зеллвегер та Гвінет Пелтроу. Вона не лише правильно відтворює звуки, але й музику та настрій».[16] Потім Коннеллі озвучила персонажа на ім'я «7», воїна-авантюриста в анімаційному фільмі «9».[17]

2010 — 2019

[ред. | ред. код]

Прем'єра фільму «Що трапилося з Вірджинією?» Дастіна Ленса Блека відбулася 15 вересня 2010 року на Міжнародному кінофестивалі в Торонто. Через два роки було оголошено, що фільм вийде в обмежений прокат у травні 2012 року[18][19]. Коннеллі виконала головну роль Вірджинії, психічно нестабільної жінки, яка має 20-річний роман з місцевим шерифом, чия дочка потім починає стосунки з сином Вірджинії[20]. Коннеллі готувалася до ролі, переглядаючи документальні фільми про шизофренію; вона також провела час у Психіатричному інституті штату Нью-Йорк і в Онкологічному центрі Нью-Йоркського університету, щоб зрозуміти прихильності та перешкоди своєї героїні. Під час підготовки Блек звернувся до Коннеллі за порадою щодо дизайну декорацій будинку Вірджинії, а також щодо вибору одягу для створення стилю героїні.[21]

Коннеллі сказала про фільм: «Я думаю, що це дуже оригінальний і дуже відмінний від інших незалежних фільмів — він дуже особистий»[22]. За словами критика з Cinema Blend, «Вірджинія підтримується сильною центральною грою, а Коннеллі виконала одну з найкращих своїх робіт за останні роки»[23].

У серпні 2013 року було оголошено, що Коннеллі отримала роль у своєму режисерському дебюті «Притулок»[24].

2014 року Дженніфер на зйомках епічного біблійного фільму «Ной» співпрацювала з Расселом Кроу, з яким раніше вже знімалася у фільмі «Ігри розуму». Цей фільм також отримав загалом позитивні відгуки.

2020  — до тепер

[ред. | ред. код]

З 2020 року Коннеллі знімається в телесеріалі «Крізь сніг», її перша роль на телебаченні після закриття «Вулиці» у 2000 році.[25]

Коннеллі в 2019 році

Знову працюючи з режисером Джозефом Косинським, Коннеллі зобразила Пенелопу «Пенні» Бенджамін в екшн-блокбастері «Найкращий стрілець»: Меверік, що вийшов у 2022 році після низки затримок через пандемію COVID-19.[26][27]

Особисте життя

[ред. | ред. код]

Незважаючи на успішну кар'єру в кіно, Дженніфер Коннеллі говорить, що воліла б проводити більше часу з родиною. Її перший син Кай народився в 1997 році.

Під час знімання у фільмі «Ракетник» у Коннеллі почався роман з її колегою по фільму Біллі Кемпбеллом. Вони заручилися[28], але розлучилися в 1996 році після п'яти років спільного життя.[29]

Потім Коннеллі мала стосунки з фотографом Девідом Дуґаном, від якого у неї є син, народжений у 1997 році[30][31]. На зніманні «Ігор розуму» Дженніфер познайомилась з майбутнім чоловіком, актором Полом Беттані. В серпні 2003 року в них народився син Стеллан Беттані.

Дженніфер бере активну участь у благодійності. 14 листопада 2005 року вона стала послом Міжнародної амністії з прав людини.

Також Коннеллі вільно розмовляє французькою та італійською мовами.

Вибрана фільмографія

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. [[:Національна_бібліотека_Франції|Bibliothèque_nationale_de_France]]_[http://data.bnf.fr/ark:/12148/cb14166055v_BNF]:_платформа_відкритих_даних_—_2011.[[d:Track:Q19938912]][[d:Track:Q54837]][[d:Track:Q193563]]
_1-0">↑ Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  • [[:Німецька_національна_бібліотека|Deutsche_Nationalbibliothek]]_[http://d-nb.info/gnd/138095418/_Record_#138095418]_//_Gemeinsame_Normdatei_—_2012—2016.[[d:Track:Q27302]][[d:Track:Q36578]]
    • _2-0">↑ Deutsche Nationalbibliothek Record #138095418 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
    d:Track:Q27302d:Track:Q36578
  • Bauer P._[http://global.britannica.com/biography/Jennifer-Connelly_Encyclopædia_Britannica][[d:Track:Q5375741]]
    • _3-0">↑ Bauer P. Encyclopædia Britannica
    d:Track:Q5375741
  • SNAC_—_2010.[[d:Track:Q29861311]]
    • _4-0">↑ SNAC — 2010.
    d:Track:Q29861311
  • [[:Proleksis_Encyclopedia|Proleksis_enciklopedija]],_[[:Proleksis_Encyclopedia|Opća_i_nacionalna_enciklopedija]]_—_2009.[[d:Track:Q3407324]]