Джон Прінгл

Джон Прінгл
Народився	10 квітня 1707(1707-04-10)[[d:Track:Q19938912]][[d:Track:Q54837]][[d:Track:Q193563]]-1">[1][…] Роксбургширd, Скоттіш-Бордерс, Шотландія, Велика Британія
Помер	18 січня 1782(1782-01-18)[[d:Track:Q19938912]][[d:Track:Q54837]][[d:Track:Q193563]]-1">[1][…] (74 роки) Лондон, Королівство Велика Британія[[d:Track:Q649]][[d:Track:Q17378135]]-4">[4]
Країна	Королівство Велика Британія
Діяльність	військовий лікар, викладач університету
Alma mater	Единбурзький університет Університет Сент-Ендрюса Лейденський університет
Заклад	Единбурзький університет
Посада	Президент Лондонського королівського товариства
Вчителі	Герман Бургаве[[d:Track:Q829984]]-5">[5]
Членство	Лондонське королівське товариство Російська академія наук Французька академія наук Королівське товариство Единбурга
Війна	Війна за австрійську спадщину
Батько	Sir John Pringle, 2nd Baronetd[[d:Track:Q67129259]][[d:Track:Q21401824]]-6">[6]
Мати	Magdalen Eliottd[[d:Track:Q67129259]][[d:Track:Q21401824]]-6">[6]
У шлюбі з	Charlotte Oliverd
Нагороди	член Лондонського королівського товариства
Джон Прінгл у Вікісховищі

Джон Прінгл (англ. John Pringle; 10 квітня 1707, графство Роксбургшир, Шотландія — 18 січня 1782, Лондон) — шотландський лікар і фізіолог, один з основоположників військової медицини. Лауреат медалі Коплі (1752).

Член Лондонського королівського товариства (1745), іноземний почесний член Петербурзької академії наук (1776), іноземний член Паризької академії наук (1778).

Біографія

Народився в сім'ї баронета в поселенні Стікхілл у графстві Роксбургшир на південному сході Шотландії, за кілька тижнів до створення Королівства Великої Британії.

Навчався в Сент-Ендрюському та Лейденському університетах, де в 1730 році отримав диплом лікаря. Учень Г. Бургаве. Пізніше працював одночасно лікарем та професором етики в університеті.

У 1744—1748 роках працював головним лікарем англійської армії в Нідерландах, а до 1758 року — придворним королівським лікарем, в цей час написав книгу «Спостереження над хворобами солдатів у таборах і гарнізонах» (англ. Observations on the Diseases of the Army in Camp and Garrison), що пізніше вийшла кількома мовами, а у Великій Британії неодноразово перевидавалася.

У 1745 став членом Лондонського королівського товариства, президентом якого був у 1772—1778 роки.

Після смерті вченому у Вестмінстерському абатстві було встановлено пам'ятник. У XIX столітті на честь Прингла названо рід хрестоцвітих Pringlea, до якого належить кергеленська капуста (спочатку в 1776 році Принглеєю назвали саме кергеленську капусту).

Значення у науці

Прингла багато хто називає «батьком військової медицини», він одним із перших встановив значення гнильних процесів у виникненні хвороб, глибоко вивчив висипний тиф, встановив, що лікарняна та тюремна форми висипного тифу тотожні. Показав, що різні форми дизентерії є одним захворюванням. Розробив систему санітарно-гігієнічних заходів у шпиталях, казармах, походах, досягнувши зниження кількості жертв епідемій серед військових. Велику увагу приділяв і профілактиці у бойових та похідних умовах.

Примітки

_1-0">^а [[:Національна_бібліотека_Франції|Bibliothèque_nationale_de_France]]_[http://data.bnf.fr/ark:/12148/cb13595802d_BNF]:_платформа_відкритих_даних_—_2011.[[d:Track:Q19938912]][[d:Track:Q54837]][[d:Track:Q193563]]