Джон Ґрін

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Джон Майкл Ґрін
John Michael Green
Ґрін на конференції VidCon у червні 2014
Ім'я при народженніангл. John Michael Green
Народився24 серпня 1977(1977-08-24) (46 років)
США Індіанаполіс, Індіана
ГромадянствоСША США
Діяльністьписьменник, критик
Сфера роботивідеоблогCzech_National_Authority_Database[[d:Track:Q13550863]]-1">[1], кіновиробництвоCzech_National_Authority_Database[[d:Track:Q13550863]]-1">[1], літературна діяльністьdCzech_National_Authority_Database[[d:Track:Q13550863]]-1">[1] і дитяча та підліткова літератураdCzech_National_Authority_Database[[d:Track:Q13550863]]-1">[1]
Alma materКеньйон-коледжd, Школа Індіан Спрінгсd, Lake Highland Preparatory Schoold і Orange County Public Schoolsd
ЗакладBooklistd і Кеньйон-коледжd[http://id.loc.gov/authorities/names/n2004028710.html_Library_of_Congress_Authorities]_—_[[:Бібліотека_Конгресу|Library_of_Congress]].[[d:Track:Q13219454]][[d:Track:Q131454]]-2">[2]
Мова творіванглійська
Роки активності2005 —дотепер
Жанрмолодіжна література
роман виховання
Magnum opusУ пошуках Аляски, Досить Катрінd, Паперові міста, Най сніжитьd, Віл Грейсон, Віл Грейсонd, Провина зірок і Черепахи до самого низу
ЧленствоVlogbrothersd і Green brothersd
КонфесіяЄпископальна церква[d]
Брати, сестриГенк Ґрін
У шлюбі зСара Уріст Ґрін
ДітиГенрі Ґрін, Еліс Ґрін
Автограф
ПреміїПремія Майкла Л. Принца
(2006 «У пошуках Аляски»)
Премія Едгара Алана По
(2008 «Паперові міста»)
Сайт: johngreenbooks.com

CMNS: Джон Ґрін у Вікісховищі
Q:  Висловлювання у Вікіцитатах

Джон Майкл Ґрін (англ. John Michael Green; нар. 24 серпня, 1977) — американський письменник, який пише молодіжні романи, відеоблогер на YouTube.

Дитинство та юність

[ред. | ред. код]

Письменник народився у серпні 1977 року на Середньому Заході Америки, у густонаселеній столиці штату Індіана - Індіанополісі. Через 3 місяці після народження сина Майк та Сідні Ґрін у пошуках кращого місця проживання перебрались до штату Мічиган, а звідти — до Алабами. Молода сім'я поселилася у штаті Флорида. В Орландо Джон Ґрін вирушив до підготовчої школи «Хайленд».

Згодом сімейство повернулось до Алабами, де підлітка прийняли до «Індіан Спрінгс Скул», що знаходиться у передмісті Бірмінгему. Навчання Джона Ґріна завершилось у «Кеньйон-Коледж» у 2000 році. Молодому літератору вручили першу нагороду: диплом з релігіознавства та англійської літератури.

Літературна кар'єра

[ред. | ред. код]

Після закінчення коледжу 23-літній Джон Ґрін півроку працював у дитячій лікарні в якості помічника капелана. Він планував отримати сан єпископального священика, але важкі страждання дітей надихнули Джона Майкла на літературний шлях.

Письменницька біографія Джона Ґріна розпочалась у Чикаго, куди він переїхав після роботи у лікарні. Молодий літератор почав працювати в журналі Booklist на посаді помічника редактора. Він займався написанням рецензій до белетристики.

У результаті плідної праці талановитий Джон Ґрін почав робити регулярні рецензії для щотижневої газети «Нью-Йорк Таймс», а для місцевої радіостанції автор писав оригінальні есе. У Чикаго Джон Ґрін розпочав роботу над своїм першим романом, який називався «У пошуках Аляски». Завершив роботу над книгою вже в Нью-Йорку, де жив із дружиною Сарою 2 роки. Роман побачив світ у 2005 році. Це підліткова історія, натхненна часом навчання в бірмінгемській школі.

Книга швидко стала популярною. Уже 2006 року письменник став лауреатом премії Майкла Л. Принца за свій дебютний роман «У пошуках Аляски»,[5] а у січні 2012 року його черговий роман «Провина зірок» визнали найкращим бестселером за версією «Нью-Йорк Таймс» .[6] Екранізація книги побачила світ у 2014 році. Ґрін також потрапив до списку 100 найвпливовіших людей світу 2014 року за версією журналу «Тайм».[7]

Другий роман великого письменника — «Досить Катрін». Він вийшов в 2006 році. Вважається менш успішною роботою автора. У наступному році Джон Ґрін випустив збірник історій «Най сніжить. Три романтичні історії на свята». До книги ввійшли невеликі оповідання про пригоди підлітків під час Різдва.

Ґрін відомий своєю діяльністю в YouTube. У 2007 році він запустив канал VlogBrothers, який веде разом із братом Генком Ґріном. Відтоді Ґрін започаткував багато проєктів, як-от Project for Awesome та VidCon, та загалом створив із братом 11 каналів різної тематики, в тому числі навчальний канал Crash Course з короткими відеолекціями про літературу, історію та науку.[8]

Твори

[ред. | ред. код]

Романи

[ред. | ред. код]

Оповідання

[ред. | ред. код]
  • «Приблизна вартість любові Керолайн» (англ. The Approximate Cost of Loving Caroline, 2006)
  • «Великий американський Морп» (англ. The Great American Morp, 2007)
  • «Дивак Гік» (англ. Freak the Geek, 2009)
  • «Причини» (англ. Reasons, 2011)
  • «Двічі за викликом» (англ. Double on Call, 2012)
  • Thisisnottom (2009), інтерактивний роман-загадка.[9][10]
  • Zombicorns (2010), онлайн новела про зомбі.[11]
  • The War for Banks Island (2012), продовження Zombiecorns, яке розсилається електронною поштою тим, хто пожертвував гроші на проєкт P4A.[12][13]
  • The Sequel, незавершений роман, який став основою для роману «Провина зірок». Перші 6000 слів можна отримати поштою, якщо зробити пожертву на користь проєкту P4A.
  • Блогери почали використати термін «поштовх Джона Ґріна». Так називають ефект, яким супроводжується свіжий пост література у Твіттері: після висловлювання автора відмічають різкий стрибок продажу його книг.
  • В 2015 році Джон Ґрін потрапив до рейтингу «Форбс» як найбільш вискооплачуваний автор. Його річний дохід складає $9 млн.

Екранізації робіт

[ред. | ред. код]

Улітку 2014 року на екранах кінотеатрів Америки з'явилась екранізація роману «Винні зірки». Головних персонажів зіграли актори Шейлін Вудлі та Енсел Елгорт.

В 2015 році кінокомпанія «Двадцяте Століття Фокс» зняла фільм, в основу якого покладено роман Джона Ґріна «Паперові міста». Прем'єра відбулась у червні. Головні ролі у кінокартині виконали Кара Делевінь та Нат Вульф, які зіграли Марго та К'ю.

Українські переклади

[ред. | ред. код]
  • Джон Ґрін. Провина зірок. — К. : КМ-Букс, 2015. — 288 с. — ISBN 978-966-923-022-5.
  • Джон Ґрін. Паперові міста. — К. : КМ-Букс, 2015. — 320 с. — ISBN 978-966-923-016-4.
  • Джон Ґрін. В пошуках Аляски. — К. : КМ-Букс, 2016. — 288 с. — ISBN 978-617-7409-29-7.
  • Джон Ґрін. Досить Катрін. — К. : КМ-Букс, 2017. — 280 с. — ISBN 978-617-7498-86-4.
  • Джон Ґрін, Морін Джонсон, Лорін Міракл. Най сніжить. Три романтичні історії на свята. — К. : КМ-Букс, 2017. — 304 с. — ISBN 978-617-7498-23-9.
  • Джон Ґрін. Черепахи аж до низу. — К. : КМ-Букс, 2018. — 296 с. — ISBN 978-617-7535-90-3.

Громадська діяльність

[ред. | ред. код]

У 2018 р. підписав звернення Американського ПЕН-центру на захист українського режисера Олега Сенцова, політв'язня у Росії[14].

Примітки

[ред. | ред. код]
_1-0">а Czech_National_Authority_Database[[d:Track:Q13550863]]
_1-1">б Czech_National_Authority_Database[[d:Track:Q13550863]]
_1-2">в Czech_National_Authority_Database[[d:Track:Q13550863]]
_1-3">г Czech National Authority Database
d:Track:Q13550863
  • [http://id.loc.gov/authorities/names/n2004028710.html_Library_of_Congress_Authorities]_—_[[:Бібліотека_Конгресу|Library_of_Congress]].[[d:Track:Q13219454]][[d:Track:Q131454]]