Джордже Андреєвич-Кун

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Джордже Андреєвич-Кун
серб. Ђорђе Андрејевић-Кун
Народження31 березня 1904(1904-03-31)RKDartists[[d:Track:Q17299517]]-1">[1][[:d:Q41640909|Artists_of_the_World_Online]],_[[:d:Q41640909|Allgemeines_Künstlerlexikon_Online]],_[[:d:Q41640909|AKL_Online]]_/_Hrsg.:_[[:de:Andreas_Beyer|A. Beyer]],_[[:de:Bénédicte_Savoy|B. Savoy]]_—_[[:Берлін|B]]:_[[:de:K._G._Saur_Verlag|K._G._Saur_Verlag]],_[[:de:Walter_de_Gruyter_(Verlag)|Verlag_Walter_de_Gruyter]],_2009._—_ISSN_[https://www.worldcat.org/issn/2750-6088_2750-6088]_—_[http://dx.doi.org/10.1515/AKL_doi:10.1515/AKL][[d:Track:Q64]][[d:Track:Q41640909]][[d:Track:Q496126]][[d:Track:Q19276262]][[d:Track:Q324303]][[d:Track:Q98818]]-2">[2]
Бреслау, Королівство Пруссія, Німецька імперія
Смерть17 січня 1964(1964-01-17)[[:Національна_бібліотека_Франції|Bibliothèque_nationale_de_France]]_BNF:_платформа_відкритих_даних_—_2011.[[d:Track:Q19938912]][[d:Track:Q54837]][[d:Track:Q193563]]-3">[3]RKDartists[[d:Track:Q17299517]]-1">[1] (59 років)
 Белград, СР Сербія, СФРЮ
Країна СФРЮ
Жанрпортрет
Діяльністьхудожник, vexillographer, wood engraver, художник-гравер
ПрацівникБелградський університет
ЧленСербська академія наук і мистецтв
ПартіяКомуністична партія Югославії
БатькоVeljko Andrejević Kund
Брати, сестриAndreja Andrejevićd
Учасникгромадянська війна в Іспанії
Нагороди
Орден «За заслуги перед народом» орден Братерства та єдності Order of Labour Order of Bravery Commemorative Medal of the Partisans of 1941

CMNS: Джордже Андреєвич-Кун у Вікісховищі

Джордже Андреєвич-Кун (31 березня 1904 — 17 січня 1964) — сербський художник і академік. Він розробив Герб міста Белграда і Герб Соціалістичної Федеративної Республіки Югославії та югославські ордени та медалі (разом з Антуном Августинчичем).

Життя

[ред. | ред. код]

Джордже народився у родині, де батько був серб, а мати — німкеня. Більшу частину освіти він здобув у Берліні та Белграді. Він був випускником «Белградської академії мистецтв». Потімі навчався в Італії (1926—1928) та Парижі, Франція (1928—1929). У 1931 році його дизайн виграв Першу премію за Герб міста Белграда, яким він є і сьогодні. У 1931 і 1932 рр. мав моноспектаклі в Белграді, Загребі та Новому Саді. У 1934 році він приєднався до формування групи «Живот» югославських художників. Його набір гравюри на дереві «Криваве золото» було видано в 1937 році. Він воював з Міжнародними бригадами в Громадянській війні в Іспанії, під час якої в 1939 році був виданий його ксилографічний набір «За свободу». Наступного року він видав свою збірку «Ескізи, малювання та дослідження» (Skice, crtezi, studije) в Іспанії. З 1941 по 1945 рік він був учасником сил «Національного визволення Югославії».

Відзнаки

[ред. | ред. код]

У 1946 р. його малюнки «Партизани» були нагороджені премією Югославської Федерації за графіку, а в 1949 р. — його олійна робота «Свідки жаху» (Svedoci užasa) — премією Югославської Федерації за живопис . У 1951—1953 роках належав до незалежників (Самостальних). У 1945 році він приєднався до факультету в якості професора «Академії вишуканих мистецтв» у Белграді, а з 1959 по 1963 рік був деканом кафедри образотворчих мистецтв Белградського університету після того, як Академію було включено до університету.

У 1950 році був обраний членом-кореспондентом «Академії мистецтв і наук», а в 1958 році — дійсним членом. З 1957 по 1960 рік — президент Югославської федерації художників. У роки, що настали після Другої світової війни, він проводив виставки в Белграді (1953 та 1959), Крагуеваці, Чачаку, Ніші, Скоп'є, Земуні та Сомборі, а також у Берліні в 1963.

Понад 60 картин знаходяться в музеях країни та за кордоном, приблизно стільки ж належить державним установам та підприємствам, а решта — у приватних колекціях. Перераховано понад 1000 малюнків; більшість з них знаходиться в музейних колекціях.

Джордже Андреєвич-Кун помер 17 січня 1964 року в Белграді .

Суперечка

[ред. | ред. код]

Під час широких чисток під егідою більшовиків у Белграді після звільнення міста від німецько-фашистських німців Радянською Червоною Армією та очолюваними комуністами югославськими партизанами, 40-річний Андреєвич-Кун та його дружина Нада переїхали в квартиру, що належала живописцю Бранку Поповичу Лише через кілька днів до того Поповича стратили нові комуністичні влади.[4][5][6]

Галерея

[ред. | ред. код]

 

Примітки

[ред. | ред. код]
_1-0">а RKDartists[[d:Track:Q17299517]]
_1-1">б RKDartists
d:Track:Q17299517
  • [[:d:Q41640909|Artists_of_the_World_Online]],_[[:d:Q41640909|Allgemeines_Künstlerlexikon_Online]],_[[:d:Q41640909|AKL_Online]]_/_Hrsg.:_[[:de:Andreas_Beyer|A. Beyer]],_[[:de:Bénédicte_Savoy|B. Savoy]]_—_[[:Берлін|B]]:_[[:de:K._G._Saur_Verlag|K._G._Saur_Verlag]],_[[:de:Walter_de_Gruyter_(Verlag)|Verlag_Walter_de_Gruyter]],_2009._—_ISSN_[https://www.worldcat.org/issn/2750-6088_2750-6088]_—_[http://dx.doi.org/10.1515/AKL_doi:10.1515/AKL][[d:Track:Q64]][[d:Track:Q41640909]][[d:Track:Q496126]][[d:Track:Q19276262]][[d:Track:Q324303]][[d:Track:Q98818]]
  • _2-0">↑ Artists of the World Online, Allgemeines Künstlerlexikon Online, AKL Online / Hrsg.: A. Beyer, B. SavoyB: K. G. Saur Verlag, Verlag Walter de Gruyter, 2009. — ISSN 2750-6088doi:10.1515/AKL
    d:Track:Q64d:Track:Q41640909d:Track:Q496126d:Track:Q19276262d:Track:Q324303d:Track:Q98818
  • [[:Національна_бібліотека_Франції|Bibliothèque_nationale_de_France]]_BNF:_платформа_відкритих_даних_—_2011.[[d:Track:Q19938912]][[d:Track:Q54837]][[d:Track:Q193563]]
  • _3-0">↑ Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
    d:Track:Q19938912d:Track:Q54837d:Track:Q193563
  • Dimitrovska, Dijana (29 листопада 2006). Godine koje su otele očeve. Večernje novosti. Архів оригіналу за 11 листопада 2018. Процитовано 29 грудня 2014.
  • Stojković, I. (26 червня 2005). Zabraniti gradnju nad kostima mrtvih. Glas javnosti. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 29 грудня 2014.
  • Stamenković, Stanko (19 лютого 2011). Život i smrt Branka Popovića. Politika. Архів оригіналу за 21 лютого 2011. Процитовано 29 грудня 2014.