Кіаніт

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Дистен)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Дистен, кіаніт
Загальні відомості
Статус IMAзатверджений (А)[d][[:Міжнародна_мінералогічна_асоціація|International_Mineralogical_Association]]_[http://rruff.info/rruff_1.0/uploads/MM33_260.pdf_International_Mineralogical_Association:_Commission_on_New_Minerals_and_Mineral_Names]_//_''[[:d:Q3314880|Mineralogical_Magazine]]''_—_[[:Cambridge_University_Press|Cambridge_University_Press]],_1962._—_Vol. 33._—_P. 260–263._—_ISSN_[https://www.worldcat.org/issn/0026-461X_0026-461X];_[https://www.worldcat.org/issn/1471-8022_1471-8022][[d:Track:Q3314880]][[d:Track:Q16271442]][[d:Track:Q268771]][[d:Track:Q912887]]-1">[1]
IMA-номерIMA1967 s.p.
АбревіатураKy[[:d:Q59767631|Warr L. N.]]_[[:d:Q110360213|IMA–CNMNC_approved_mineral_symbols]]_//_''[[:d:Q3314880|Mineralogical_Magazine]]''_—_[[:Cambridge_University_Press|Cambridge_University_Press]],_2021._—_Vol. 85._—_P. 291–320._—_ISSN_[https://www.worldcat.org/issn/0026-461X_0026-461X];_[https://www.worldcat.org/issn/1471-8022_1471-8022]_—_[http://dx.doi.org/10.1180/MGM.2021.43_doi:10.1180/MGM.2021.43][[d:Track:Q912887]][[d:Track:Q3314880]][[d:Track:Q59767631]][[d:Track:Q110360213]]-2">[2]
Хімічна формулаAl2[SiO4]O
Клас мінералуСилікати
Nickel-Strunz 109.AF.15Ralph J.,_Nikischer T.,_Hudson_Institute_of_Mineralogy_[[:Mindat.org|Mindat.org]]:_The_Mineral_and_Locality_Database_—_[[:en:Keswick,_Virginia|[Keswick,_VA]]],_[[:en:Coulsdon|Coulsdon,_Surrey]]:_2000.[[d:Track:Q15221937]][[d:Track:Q6395268]][[d:Track:Q2463831]]-3">[3]
Dana 852.2.2c.1
Ідентифікація
Колірсиній, блакитний
Форма кристаліввидовжена
Сингоніятриклінна
Спайністьдовершена
Твердість4,5; 6
Колір рисибілий
Густина3,6
Інші характеристики
Названо на честьтемно-синій[d] (давньогрецька мова)[[:d:Q1078833|Christian_August_Siegfried_Hoffmann]]_[[:d:Q30226881|Mineralsystem_des_Herrn_Inspektor_Werners_mit_dessen_Erlaubnis_herausgegeben_von_C_A_S_Hoffmann]]_//_''[[:d:Q30194570|Bergmännisches_Journal]]''_/_за_ред._[[:d:Q2643281|A. W. Köhler]]_—_1789._—_Т. 1._—_С. 369–398.[[d:Track:Q2643281]][[d:Track:Q1078833]][[d:Track:Q30226881]][[d:Track:Q30194570]]-4">[4]
Типова місцевістьАвстрія[[:d:Q26224004|International_Mineralogical_Association_-_Commission_on_new_minerals,_nomenclature_and_classification]]_[http://cnmnc.main.jp/IMA_Master_List_%282017-05%29.pdf_The_IMA_List_of_Minerals_(May_2017)]_—_2017.[[d:Track:Q30039587]][[d:Track:Q26224004]]-5">[5]
CMNS: Кіаніт у Вікісховищі

Дистен, кіаніт — мінерал підкласу ортосилікатів острівної будови.

Назва походить з грецької мови від слів «ди» — два та «стен» — сила, дослівно «двосильний». «Кіанес» означає темно-синій.

Хімічна формула: Al2O[SiO4].

Морфологія

[ред. | ред. код]

Сингонія триклінна. Кристали подовжені, пластинчаті, іноді зігнуті.

Властивості

[ред. | ред. код]

Колір синій, блакитний, рідше зелений, жовтий, безбарвний. Блиск скляний. Спайність довершена. Твердість за спайністю уздовж кристала 4,5, впоперек — 6. Питома вага 3,6.

Походження

[ред. | ред. код]

Метаморфічне — утворюється в метаморфічних породах в умовах високого тиску, типовий породоутворюючий мінерал кристалічних сланців. Супутниками дистена є слюди, гранати, корунд, андалузит тощо.

Розрізняють кіаніт хромистий (відміна кіаніту, яка містить до 2 % Cr2O3).

Застосування

[ред. | ред. код]

Породи, що містять дистен, можуть використовуватись як високоглиноземна сировина при виробництві вогнетривів.

Збагачують кіаніт у важких суспензіях, на концентраційних столах, способами магнітної і електрич. сепарації, флотації.

Родовища

[ред. | ред. код]

Головний постачальник кіаніту — США (близько 90 тис. т/рік). Близько 7-8 тис. тонн кіаніту споживається щорічно в Європі. Постачається як необроблений кіаніт, так і кальцинований. Крім того, кіаніт видобувають в Індії (близько 20 тис. т/рік), в Зімбабве, Бразилії, Китаї та Іспанії.

Найбільші родовища світу — кіанітові сланці з рутилом, мусковітом, турмаліном, топазом, корундом в Індії (род. Кхаммам, Бхандара, Сідхбум та ін.).

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
_1-0">↑ International Mineralogical Association International Mineralogical Association: Commission on New Minerals and Mineral Names // Mineralogical MagazineCambridge University Press, 1962. — Vol. 33. — P. 260–263. — ISSN 0026-461X; 1471-8022
  • [[:d:Q59767631|Warr L. N.]]_[[:d:Q110360213|IMA–CNMNC_approved_mineral_symbols]]_//_''[[:d:Q3314880|Mineralogical_Magazine]]''_—_[[:Cambridge_University_Press|Cambridge_University_Press]],_2021._—_Vol. 85._—_P. 291–320._—_ISSN_[https://www.worldcat.org/issn/0026-461X_0026-461X];_[https://www.worldcat.org/issn/1471-8022_1471-8022]_—_[http://dx.doi.org/10.1180/MGM.2021.43_doi:10.1180/MGM.2021.43][[d:Track:Q912887]][[d:Track:Q3314880]][[d:Track:Q59767631]][[d:Track:Q110360213]]
  • _2-0">↑ Warr L. N. IMA–CNMNC approved mineral symbols // Mineralogical MagazineCambridge University Press, 2021. — Vol. 85. — P. 291–320. — ISSN 0026-461X; 1471-8022doi:10.1180/MGM.2021.43
    d:Track:Q912887d:Track:Q3314880d:Track:Q59767631d:Track:Q110360213
  • Ralph J.,_Nikischer T.,_Hudson_Institute_of_Mineralogy_[[:Mindat.org|Mindat.org]]:_The_Mineral_and_Locality_Database_—_[[:en:Keswick,_Virginia|[Keswick,_VA]]],_[[:en:Coulsdon|Coulsdon,_Surrey]]:_2000.[[d:Track:Q15221937]][[d:Track:Q6395268]][[d:Track:Q2463831]]
  • _3-0">↑ Ralph J., Nikischer T., Hudson Institute of Mineralogy Mindat.org: The Mineral and Locality Database[Keswick, VA], Coulsdon, Surrey: 2000.
    d:Track:Q15221937d:Track:Q6395268d:Track:Q2463831
  • [[:d:Q1078833|Christian_August_Siegfried_Hoffmann]]_[[:d:Q30226881|Mineralsystem_des_Herrn_Inspektor_Werners_mit_dessen_Erlaubnis_herausgegeben_von_C_A_S_Hoffmann]]_//_''[[:d:Q30194570|Bergmännisches_Journal]]''_/_за_ред._[[:d:Q2643281|A. W. Köhler]]_—_1789._—_Т. 1._—_С. 369–398.[[d:Track:Q2643281]][[d:Track:Q1078833]][[d:Track:Q30226881]][[d:Track:Q30194570]]
  • _4-0">↑ Christian August Siegfried Hoffmann Mineralsystem des Herrn Inspektor Werners mit dessen Erlaubnis herausgegeben von C A S Hoffmann // Bergmännisches Journal / за ред. A. W. Köhler — 1789. — Т. 1. — С. 369–398.
    d:Track:Q2643281d:Track:Q1078833d:Track:Q30226881d:Track:Q30194570
  • [[:d:Q26224004|International_Mineralogical_Association_-_Commission_on_new_minerals,_nomenclature_and_classification]]_[http://cnmnc.main.jp/IMA_Master_List_%282017-05%29.pdf_The_IMA_List_of_Minerals_(May_2017)]_—_2017.[[d:Track:Q30039587]][[d:Track:Q26224004]]