Договір про Ілійський край

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Договір про Ілійський край
Типміжнародний договір
Підписано1881
МісцеСанкт-Петербург
ПідписантиРосійська імперія і Династія Цін

Договір про Ілійський край (кит. 伊犁條約), також відомий як Петербурзький договір (кит. 聖彼得堡條約), був присвячений демаркації кордонів між Російською імперією та маньчжурської імперії Цин, яка добивалася збереження контролю над Ілійським краєм (історична територія на півночі сучасного Сіньцзян-Уйгурського автономного району в долині річки Або). Таким чином, 10-річну Кульджинську кризу в російсько-цинських відносинах було завершено.

Угода була підписана 12 лютого 1881 в Санкт-Петербурзі дипломатичним агентом Цинської імперії в Росії, міністром у Великій Британії та Франції Цзен Цзіцзе з цинського боку та товаришем міністра закордонних справ, керуючим азійським департаментом Миколою Гірсом і послом Російської імперії в Китаї Євгеном Бюцовим.

Умови

[ред. | ред. код]

Більшість Ілійського краю (близько 80 %) передано імперії Цин. Проте досить значна частина території площею близько 23 тис. км² передана Російській імперії для того, щоб усі охочі увійти в російське підданство могли там оселитися. Нині ця територія займає більшу частину Уйгурського, Райимбецького та Панфіловського районів Алматинської області Казахстану.

На північній ділянці новий кордон пройшов річкою Хоргос. Міграція уйгурів і дунган, що пішла за укладенням договору, започаткувала формування великих діаспор цих народів на території Російської імперії, СРСР, а потім і середньоазійських республік.

Договір також уточнив російсько-китайський кордон у районі озера Зайсан та річки Чорний Іртиш та визначив порядок вирішення прикордонних питань.

У цілому, цей договір доповнив Пекінський договір 1860 й завершив демаркацію російсько-цинського кордону, що відповідає кордону між КНР та республікою Казахстан у її сучасному вигляді.

Див. також

[ред. | ред. код]

Література

[ред. | ред. код]