Долганська мова

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Долганська мова
Дулҕан
Поширена в

Долганську позначено блакитним
РегіонЯкутія, Таймирський район Красноярського краю
Носії4 865 (2002, перепис)
Писемністькирилиця
КласифікаціяАлтайська
 Тюркська
  Якутська група
   
Офіційний статус
Коди мови
ISO 639-2tut
ISO 639-3dlg

Долганська мова — мова долган, одна з тюркських мов. Поширена на півдні та південному сході (колишні Дудинський і Хатангський райони) Таймирського (Долгано-Ненецького) муніципального району Красноярського краю Росії, а також в Анабарському улусі Якутії. Кількість мовців 5 тис. осіб (перепис, 2002).

Назва походить від одного з якутських родів — Долгано — який став основою Долганського етносу.

Питання класифікації

[ред. | ред. код]

Строго лінгвістично є говіркою якутської мови, хоча і досить відокремленої в результаті ізольованого розвитку і внутрішньої перебудови під впливом евенкійської мови.

Діалекти

[ред. | ред. код]

Має норильську, пясинську, авамську, хатанзьку і попигайську говірки.

Абетка

[ред. | ред. код]

Сучасна долганська абетка

А а Б б В в Г г Д д Е е Ё ё Ж ж
З з И и Й й К к Һ һ Л л М м Н н
Ӈ ӈ О о Ө ө П п Р р С с Т т У у
Ү ү Ф ф Х х Ц ц Ч ч Ш ш Щ щ Ъ ъ
Ы ы Ь ь Э э Ю ю Я я

Лінгвістична характеристика

[ред. | ред. код]

Фонетика і фонологія

[ред. | ред. код]

Для фонетики долганської мови характерні:

  • дифтонгізація загальнотюркських голосних середнього підйому o, e, ö в кореневому складі,
  • наголос на останньому складі слова,
  • лабіальна і палатальна гармонія голосних в споконвічних словах,
  • перехід початкового тюркського c-у h-, втрата увулярних x, ҕ: якут. саха ~ долг. hака (самоназва).

Морфологія

[ред. | ред. код]

Склад морфологічних категорій в імені — відмінок, число, приналежність, в дієслові — спосіб дії, спосіб дієслова, час, особа і число. На відміну від якутської мови партитив вживається в присвійному способі як знахідний-назначний відмінок, спільний відмінок служить для оформлення однорідних членів речення; у відмінюванні дієслова поширена форма на - ааччи, збереглися парадигми належного способу зі словом баар — 'є'.

Лексика

[ред. | ред. код]

Особливості лексики — втрата багатьох розрядів давньої якутської лексики (наприклад, сільськогосподарської), відсутність сучасної політичної та наукової термінології, зміна значень слів під впливом евенкійської семантичної системи, великі запозичення з евенкійської та російської мов.


Література

[ред. | ред. код]
  • Андросова С. И.: Долганский язык // Языки мира. Тюркские языки. М, 1997.
  • Убрятова Е. И.: О языке долган // Языки и фольклор народов сибирского Севера. М.; Л., 1966;
  • Убрятова Е. И.: Язык норильских долган. Новосиб., 1985;
  • Stachowski M.: Dolganischer Wortschatz. Krakow, 1993;
  • Stachowski M.: Dolganischer Wortschatz. Supplementband, Kraków 1998;
  • Stachowski M.: Dolganische Wortbildung, Kraków 1997.