Дуглас-пік
Дуглас-пік | ||||
43°32′31″ пд. ш. 170°12′07″ сх. д. / 43.54200000002777671° пд. ш. 170.202000000027766191° сх. д.Координати: 43°32′31″ пд. ш. 170°12′07″ сх. д. / 43.54200000002777671° пд. ш. 170.202000000027766191° сх. д. | ||||
Країна |
Нова ЗеландіяGEOnet_Names_Server | |||
---|---|---|---|---|
Регіон |
Кентербері Вест-Кост | |||
Розташування | Південний острів | |||
Система | Південні Альпи | |||
Тип |
гора вершина місцевостіGEOnet_Names_Server | |||
Висота |
3077 м | |||
Висота відносна | 318 м | |||
Ізоляція | 2,76 км → Гааст (3114 м)[4] | |||
Список | ||||
Топографічна карта | Douglas-Peak, West-Coast | |||
Перше сходження | 28 січня 1907 (Ебенезер Тайхельман, Олександр Грем та Генрі Едвард Ньютон) | |||
Пік Дугласа (англ. Douglas Peak) — гора в південних Альпах на кордоні регіонів Вест-Кост та Кентербері, 18-та за абсолютною висотою вершина Нової Зеландії та 7-ма за висотою «незалежна вершина» країни[5]. Один з тритисячників країни, який піднімається на висоту 3077 метрів над рівнем моря[6].
Вершина розташована за кілька кілометрів на північний схід від другої за висотою гори країни, гори Тасман (3497 м). Гора розташована між тритисячниками[en] горою Гайдінґер (3070 м) на півдні та піком Глетчер (3002 м) на північному сході. На заході розташовані притоки льодовика Фокса, на схід — притоки льодовика Тасман[6].
Абсолютна висота вершини 3077 метри над рівнем моря[4]. Відносна висота — 318 м[4]. За цим показником гора відноситься до «незалежних вершин»[5] і є 6-ю за абсолютною висотою у Новій Зеландії, в цьому списку. Найнижче ключове сідло вершини, по якому вимірюється її відносна висота — «Перевал Піонер» (англ. Pioneer Pass), має висоту 2759 м над рівнем моря[4] і розташоване за 2,4 км на південний-захід (43°33′34″ пд. ш. 170°11′04″ сх. д. / 43.5594806° пд. ш. 170.1846806° сх. д.)[7][8]. Топографічна ізоляція вершини відносно найближчої вищої гори Гааст (англ. Mount Haast, 3114 м), яка розташована на південному заході, становить 2,76 км[4][7].
Вершина гори є частиною кордону між регіонами Вест-Кост Нової Зеландії та Кентербері.
Перше сходження було здійснено під вечір 28 січня 1907 року альпіністами Ебенезером Тайхельманом[en], Олександром Гремом та Генрі Едвардом Ньютоном[de] із заходу через гірський хребет Піонер[9].
На гору найкраще підніматися з вересня по березень, що відповідає літнім місяцям південної півкулі. Підйом класифікується як альпійський, 3-го класу складності.
- ↑ GEOnet_Names_Server
_—_2018. [[d:Track:Q1194038]]