Ейстейн I Маґнуссон
Е́йстейн I Маґнуссон (1088 — 1123) — король Норвегії з 1103 до 1123 року. Походив із династії Інґлінґів.
Син Магнуса III, короля Норвегії, та Маргарет з шведської династії Стенкілів. Про молоді роки його мало відомостей. Напевно разом з батьком брав участь у військових та державних заходах. Після смерті Маґнуса III було запроваджено співволодарювання його синів Ейстейна, Сіґурда та Олафа. Втім, у 1115 році Олаф Маґнусон помер ще малим, після цього Ейстейн I володарював разом із своїм братом Сіґурдом I. Стосунки між ними у цей час залишалися напруженими.
У 1107—1110 роках, на час участі Сіґурда I у хрестовому поході, Ейстейн I був фактично одноосібним володарем Норвегії. Він не проводив спочатку агресивної зовнішньої політики, займаючись розбудовою королівства. Ним було засновано монастирі Мункелів у м.Берген, побудовано багато церков. За цей час Норвегія вступила в період економічного та культурного прогресу. Побудовано значний порт в Агденесі неподалік Тронхейму. Особливу увагу Ейстейн приділяв розвитку міста Берген, який перетворився на важливий порт у Північному морі.
Було створено сильне та стабільне королівство. Влада короля Норвегії стало міцною з опорою на церковну організацію. Спираючись на це, Ейнстейн захопив у Швеції важливу область Емтланд.
Помер Ейстейн 29 серпня 1123 року.
Дружина — Інґеборґа, донька Ґутторма, впливового норвезького аристократа. Діти:
- Марія
- ↑ _—_2021._—_ISSN_[https://www.worldcat.org/issn/2464-1480_2464-1480]
[[d:Track:Q746368]]