Ектор Пабло Агості

Ектор Пабло Агості
ісп. Héctor Pablo Agosti
Народився	20 серпня 1911(1911-08-20)[[d:Track:Q19938912]][[d:Track:Q54837]][[d:Track:Q193563]]-1">[1] Буенос-Айрес, Аргентина
Помер	29 липня 1984(1984-07-29) (72 роки), 29 серпня 1984(1984-08-29)[[d:Track:Q19938912]][[d:Track:Q54837]][[d:Track:Q193563]]-1">[1] (73 роки) або 1984-2">[2] Буенос-Айрес, Аргентина
Країна	Аргентина
Діяльність	політик, журналіст, есеїст, письменник
Alma mater	Університет Буенос-Айреса
Знання мов	іспанська[[d:Track:Q19938912]][[d:Track:Q54837]][[d:Track:Q193563]]-1">[1]
Партія	Комуністична партія Аргентиниd

Ектор Пабло Агості (ісп. Héctor Pablo Agosti; нар. 20 серпня 1911, Буенос-Айрес — пом. 29 липня 1984, Буенос-Айрес) — аргентинський філософ-марксист, політик, журналіст, есеїст, письменник, літературознавець.

Біографія

Народився 20 серпня 1911 року в Буенос-Айресі. Закінчив Університет Буенос-Айреса.

Був членом Комуністичної партії Аргентини, редактором марксистського теоретичного журналу «Куадернос де культура» («Cuadernos de Cultura»). За політичну діяльність піддавався переслідуванням і знаходився в заточенні.

Помер в Буенос-Айресі 29 липня 1984 року.

Роботи

Роботи присвячені проблемам культури і літератури:

• «Людина-бранець» (1938);
• «Фрацузька література» (1944);
• «Захист реалізму» (1945);
• «Інхеньерос, наставник молоді» (1945);
• «Судовий журнал» (1949);
• «Ечеверрія» (1951);
• «За політику в культурі» (1956);
• «Нація і культура» (1959);
• «Міф про лібералізм» (1959);
• «Відроджений Тантал» (1964);
• «Войовнича літературна критика» (1969);
• «Анібаль Понсе. Спогад і присутність» (1974);
• «Габріель Брачо: можливості реалізму» (1975).

Примітки

_1-0">^а [[:Національна_бібліотека_Франції|Bibliothèque_nationale_de_France]]_[http://data.bnf.fr/ark:/12148/cb120603146_BNF]:_платформа_відкритих_даних_—_2011.[[d:Track:Q19938912]][[d:Track:Q54837]][[d:Track:Q193563]]