Елейн Руле

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Елейн Руле
Народилася 5 жовтня 1930(1930-10-05)
Померла 13 серпня 2020(2020-08-13)-1">[1] (89 років)
Країна  США
Діяльність черниця
Заклад Bedford Hills Correctional Facility for Womend
Конфесія католицька церква
Нагороди
IMDb ID 4013724

Елейн Руле (англ. Elain Roulet; нар. 5 жовтня 1930 — пом. 13 серпня 2020)[2] — римо-католицька черниця та феміністка. Створила програми об'єднання ув'язнених матерів та їхніх дітей. Відіграла важливу роль у русі тюремних реформ та створила прецедент зв'язку ув'язнених матерів із їхніми немовлятами, який зараз використовують як модель у багатьох в'язницях США[3][4].

Діяльність

[ред. | ред. код]

Руле почала свою роботу з бажання навчити жінок, що відбували покарання у нью-йоркських в'язницях суворого режиму, читати. Протягом 10 років Елейн допомагала ув'язненим жінкам дізнатися, де знаходяться їхні діти, співпрацюючи з в'язницями та католицькими благодійними організаціями. Вона заснувала Providence House Inc., організацію, пов'язану з католицькими благодійними організаціями, яка керує сайтами, що пропонують притулок і допомогу жінкам і сім'ям, які постраждали від насильства, бездомним жінкам. Також вона допомагає знайти тимчасове житло для жінок, які нещодавно звільнилися з в'язниці[5][6].

Дитячий центр в Бедфорд Гіллс

[ред. | ред. код]

Елейн Руле ініціювала створення Дитячого центру в Виправному центрі Бедфорд Гіллс, унікальної програми, яка дозволяла матерям, чиї діти народилися у в'язниці, утримувати їх протягом року. Пізніше стала його директоркою.

Після відкриття центру інші чоловічі та жіночі в'язниці звернулися до сестри Руле за інформацією про те, як створити подібні програми[7], і незабаром він став національною моделлю для в'язниць щодо надання підтримки матерів та дітей, народжених у в'язницях. У виправній колонії Таконік для жінок було відкрито тюремні ясла. До 2011 року в Таконіку також існувала тюремна дитяча кімната; її через скорочення бюджету і низьку кількість матерів і немовлят[що?]

Нагороди

[ред. | ред. код]

У 1993 році сестра Елейн Руле включена до Національної зали слави жінок[8].

Вшанування пам'яті

[ред. | ред. код]

Документальний фільм 2011 року «Матері Бедфорда» розповідає про роботу сестри Елейн Руле[9][10].

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑
_1-0">а
_1-1">б https://www.nytimes.com/2020/08/22/nyregion/sister-elaine-roulet-dead.html
  • ↑ Leland, John (22 серпня 2020). Sister Elaine Roulet, 89, Dies; Aided Imprisoned Mothers and Their Children. The New York Times (амер.). ISSN 0362-4331. Процитовано 22 серпня 2020.
  • ↑ Malcolm, Andrew H. (13 вересня 1991). Our Towns. The New York Times. New York State. Процитовано 23 липня 2015.
  • ↑ Johnson, Sharon (3 січня 2003). Seven Who Insist on Women's Place at the Table. Women's eNews. Процитовано 23 липня 2015.
  • ↑ https://archive.today/20120731175617/http://www.greatwomen.org/component/fabrik/details/2/129. Архів оригіналу за 31 липня 2012. Процитовано 23 лютого 2012. {{cite web}}: Пропущений або порожній |title= (довідка)
  • ↑ American Correction, by Todd R. Clear, George F. Cole, Michael D. Reisig, ISBN 978-0495553236, 2008, Cengage Learning
  • ↑ Encyclopedia of American Prisons, by Marilyn D. McShane, Franklin P. Williams, ISBN 978-0815313502, 1996, Garland Publishing
  • ↑ https://web.archive.org/web/20130104145306/http://www.greatwomen.org/women-of-the-hall/search-the-hall/details/2/129-Roulet. Архів оригіналу за 4 січня 2013. Процитовано 23 лютого 2012. {{cite web}}: Пропущений або порожній |title= (довідка)
  • ↑ Nina Strochlic (13 November 2011). 'Mothers of Bedford': New Documentary on Mothers in Prison. The Daily Beast. Процитовано 23 липня 2015.
  • ↑ News for Sister Elaine. IMDb.com. Процитовано 23 липня 2015.

    • Посилання

    [ред. | ред. код]
    Перегляд цього шаблону
      Про аудіо, відео(ігри), фото та мистецтво
    Нормативний контроль
    Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Елейн_Руле&oldid=41798755