Елен Сіксу
Перейти до навігації
Перейти до пошуку
.svg){kind=small}
Еле́н Сіксу́ (фр. Hélène Cixous; нар. 5 червня 1937, Оран) — французька вчена, філософ та теоретик фемінізму. У своїй роботі «Сміх медузи» вперше запропонувала поняття «Жіноче письмо».
Народилася в Орані, мати — німецька єврейка, батько — алжирський єврей. 1968 року одержала ступінь агреже з англістики. 1968 року захистила докторську дисертацію. Була однією з ініціаторів створення Університету Венсен у Сен-Дені після подій травня 1968 року. Одержала посаду професора в Центрі феміністських та гендерних досліджень, першій такій науковій установі в Європі[7]. 1969 року разом з Цветаном Тодоровим та Жераром Женеттом брала участь у заснуванні журналу «Поетика» («Poétique»). З 1983 року веде семінар в Міжнародному коледжі філософії.
- Проза
- Le Prénom de Dieu (Grasset, 1967)
- Dedans (Grasset, 1969)
- Le Troisième Corps (Grasset, 1970)
- Les Commencements (Grasset, 1970)
- Neutre (Grasset, 1972)
- Tombe (Seuil, 1973, 2008)
- Portrait du Soleil (Denoël, 1974)
- Révolutions pour plus d'un Faust (Seuil, 1975)
- Souffles (Des femmes, 1975)
- La (Gallimard, 1976)
- Angst (Des Femmes, 1977)
- Anankè (Des femmes, 1979)
- Illa (Des femmes, 1980)
- Le Livre de Prométhéa (Gallimard, 1983)
- L'ange au secret (Des femmes, 1990)
- Déluge (Des femmes, 1992)
- Beethoven à jamais ou l'Existence de Dieu (Des femmes, 1993)
- La Fiancée juive de la tentation (Des femmes, 1995)
- Osnabrück (Des femmes, 1999)
- Le Jour où je n'étais pas là (Galilée, 2000)
- Les Rêveries de la femme sauvage (Galilée, 2000)
- Manhattan (Galilée, 2002), dt. Manhattan. Wien: Passagen Verlag, 2010
- Tours promises (Galilée, 2004)
- Rencontre terrestre (avec Frédéric-Yves Jeannet, Galilée, 2005)
- Hyperrêve (Galilée, 2006)
- Si près (Galilée, 2007)
- Cigüe: vieilles femmes en fleurs (Galilée, 2008)
- Philippines: prédelles (Galilée, 2009)
- Ève s'évade: la ruine et la vie (Galilée, 2009)[8]
- Double Oubli de l'Orang-Outang (Galilée, 2010)[9]
- Есе
- L'exile de James Joyce ou l'art du remplacement (Grasset, 1968)
- Prénoms de Personne (le Seuil, 1974)
- Le Rire de la Méduse (L'Arc, 1975 — rééd. Galilée, 2010)
- La Jeune Née (U.G.E., 1975)
- La Venue à l'écriture (U.G.E., 1977)
- Entre l'écriture (Des femmes, 1986)
- L'Heure de Clarisse Lispector (Des femmes, 1989)
- Hélène Cixous, photos de racines (avec Mireille Calle-Gruber, Des femmes, 1994)
- Voiles (mit Jacques Derrida, Galilée, 1998), engl. Veils. Stanford University Press, 2001. ISBN 0-8047-3795-9
- Stigmata, Routledge, London 1998, ISBN 0-415-34545-6;
- Portrait de Jacques Derrida en jeune saint juif (Galilée, 2001)
- Benjamin à Montaigne. Il ne faut pas le dire (Galilée, 2001)
- Le bouc lié, in: in Rue Descartes n° 48, 2005; dt.: Der gebundene Bock, in: Lettre International Nr. 67, Berlin 2004
- Le Voisin de zéro: Sam Beckett (Galilée, 2007)
- Театр
- La Pupille (Cahiers Renaud-Barrault, 1971)
- Portrait de Dora (Des femmes, 1975)
- La Prise de l'école de Madhubaï (Avant-Scène, 1984)
- L'Histoire terrible mais inachevée de Norodom Sihanouk, roi du Cambodge (Théâtre du Soleil, 1985; nouvelle édition corrigée 1987)
- L'Indiade, ou l'Inde de leurs rêves, et quelques écrits sur le théâtre (Théâtre du Soleil, 1987)
- Les Euménides d'Eschyle (traduction, Théâtre du Soleil, 1992)
- La Ville parjure ou le réveil des Erinyes (Théâtre du Soleil, 1994)
- Et soudain, des nuits d'éveil (Théâtre du Soleil, 1997)
- Tambours sur la digue, sous forme de pièce ancienne pour marionnettes jouée par des acteurs (Théâtre du Soleil, 1999)
- Rouen, la Trentième Nuit de Mai '31 (Galilée, 2001)
- Les naufragés du fol espoir (Théâtre du soleil, 2010)
Серед відомих імен, які вплинули на Елен Сіксу, є Жак Дерріда, Зигмунд Фрейд, Жак Лакан і Артюр Рембо.
- SNAC
