Разом з Анаксагором із малоазійського міста Клазомени (близько 500—428 pp. до н. е.) вони першими здійснили поєднання уявлень про різноманітність та багатомірність дійсності з уявленнями про єдине буття.
Емпедокл дійшов висновку про хибність позиції щодо існування єдиного першоелемента Космосу (як це вважали представники «мілетської школи»), проголосивши у своїй поемі «Про природу» такими першоелементами відразу чотири «стихії»: вогонь, землю, повітря і воду, які він називав «коренями усіх речей».[10]
Їх єднання створює щось нове, не схоже на жоден з елементів, нову якість. Самі по собі «корені» незмінні та вічні, але внаслідок своєї відмінності один від одного отримують можливість взаємно обмінюватися місцями, що і становить рух. З'єднання і роз'єднання цих елементів і дає картину народження та руйнування усіх речей і процесів навколишнього світу. Досить механічне тлумачення з'єднань і роз'єднань унеможливлює довести уявлення про їхнє об'єднання в нове якісно ціле до висновку про існування нових законів, яким підкоряється це якісно нове.[11]
Сам процес з'єднання і роз'єднання в Емпедокла мислиться як спричинений дією двох космічних сил — Любові і Розбрату. Коли переважає Любов, усе виявляється «з'єднаним», але таке переважання не вічне, з периферії Космосу починає свій наступ Хаос, що несе Розбрат і призводить до повного роз'єднання усіх «коренів». Потім знову перемагає Любов. Хоча в уявленнях Емпедокла переважають міфологічні теми, за своїми здобутками він — філософ, який не належить до конкретної школи.
Значну увагу приділяв Емпедокл проблемам анатомії та фізіології. Цікавим є запропонований ним механізм дихання, а також теорія «шпар та витікань», яка слугувала поясненню відчуттів і містила зачатки атомістичних уявлень. У поемі «Очищення» Емпедокл виклав релігійно-етичне вчення про метемпсихоз — переселення душ. Крім того, Емпедокл є основоположником сицилійської медичної школи.
Туренко В. (2020). Епіменід vs Емпедокл: як ранні давньогрецькі філософи боролися з пандеміями. Філософська думка, (4), 39-49. Retrieved із https://dumka.philosophy.ua/index.php/fd/article/view/478