Еміль Бутру

Еміль Бутру
фр. Émile Boutroux
Ім'я при народженні	фр. Étienne Émile Marie Boutroux
Народився	28 липня 1845(1845-07-28)[[d:Track:Q19938912]][[d:Track:Q54837]][[d:Track:Q193563]]-1">[1][…] Монруж
Помер	22 листопада 1921(1921-11-22)[[d:Track:Q19938912]][[d:Track:Q54837]][[d:Track:Q193563]]-1">[1][…] (76 років) Париж, Франція[[d:Track:Q649]][[d:Track:Q17378135]]-4">[4]
Поховання	цвинтар Монпарнас-5">[5]
Країна	Франція
Діяльність	філософ, викладач університету, історик, історик філософії
Alma mater	Вища нормальна школа Гайдельберзький університет Рупрехта-Карла Ліцей Генріха IV
Галузь	філософія релігії[[d:Track:Q13550863]]-6">[6], філософія науки[[d:Track:Q13550863]]-6">[6], історія філософії[[d:Track:Q13550863]]-6">[6] і перекладацтво[[d:Track:Q13550863]]-6">[6]
Заклад	Паризький університет
Посада	seat 32 of the Académie françaised
Вчителі	Félix Ravaisson-Molliend і Jules Lachelierd
Відомі учні	Анрі Бергсон
Аспіранти, докторанти	Еміль Дюркгайм Abel Reyd
Членство	Французька академія Угорська академія наук Академія моральних і політичних наук Національна академія дей-Лінчей Російська академія наук Прусська академія наук
Брати, сестри	Léon Boutrouxd
У шлюбі з	Aline Boutrouxd
Діти	Pierre Boutrouxd
Нагороди	Конкур женераль
Еміль Бутру у Вікісховищі

Етьєн Еміль Марі Бутру (фр. Étienne Émile Marie Boutroux; 28 липня 1845, Монруж, Франція — 22 листопада 1921, Париж) — французький філософ і історик філософії. Представник спіритуалізму. Його вчення вплинуло на таких мислителів як Бергсон, Блондель, Брюнсвік, Марешаль.

У 1865 році вступив до Вищої педагогічної школи, де був учнем Ж. Лашельє, отримав ступінь агресії з філософії (1868). Два роки провів у Гейдельберзі, прослухав курс Едуарда Целлера з історії філософії.

Після повернення до Франції з 1871 року викладав філософію в ліцеї міста Кан.

У 1874 році захистив докторські дисертації: «Про випадковість законів природи» (De la contingence des lois de la nature) і «Про вічні істини у Декарта» (De veritatibus aeternis apud Cartesium).

З 1875 викладав в університеті Монпельє, з 1876 — в Нормальній школі Нансі, після — в Еколь Нормаль Сюпер'єр і з 1886 — в Сорбонні.

Член французької Академії моральних та політичних наук (1898; секція філософії, крісло 3), італійської Академії деї Лінчеї (1905), Французької академії (1912). Почесний член Угорської академії наук (1913). Членкор Британської академії (1907), Берлінської академії наук (1908—1916).

Примітки

_1-0">^а [[:Національна_бібліотека_Франції|Bibliothèque_nationale_de_France]]_[http://data.bnf.fr/ark:/12148/cb11893597v_BNF]:_платформа_відкритих_даних_—_2011.[[d:Track:Q19938912]][[d:Track:Q54837]][[d:Track:Q193563]]