Ерн Володимир Францович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ерн Володимир Францович
Народився5 (17) серпня 1882[[:Національна_бібліотека_Франції|Bibliothèque_nationale_de_France]]_[http://data.bnf.fr/ark:/12148/cb15566221x_BNF]:_платформа_відкритих_даних_—_2011.[[d:Track:Q19938912]][[d:Track:Q54837]][[d:Track:Q193563]]-1">[1]
Тифліс, Російська імперія
Помер29 квітня 1917(1917-04-29)[[:Національна_бібліотека_Франції|Bibliothèque_nationale_de_France]]_[http://data.bnf.fr/ark:/12148/cb15566221x_BNF]:_платформа_відкритих_даних_—_2011.[[d:Track:Q19938912]][[d:Track:Q54837]][[d:Track:Q193563]]-1">[1] (34 роки)
Москва, Російська імперія
·нефрит
ПохованняНоводівичий цвинтар
Діяльністьфілософ
Alma materІсторико-філологічний факультет Московського державного університету[d] (1904)
ЗакладІмператорський Московський університетd

Володимир Францевич Ерн (5 (17) серпня 1882, Тіфліс, Російська імперія — 29 квітня (12 травня) 1917, Москва, Російська імперія) — російський філософ, рідний брат російського військового діяча, білого емігранта Миколи Ерна.

Біографія

[ред. | ред. код]

Народився в Тифлісі в 1882 в дворянській родині німецько-шведсько-польсько-російського походження[2]. Син Г. А. Ареф'єва, після усиновлення (1884) отримав прізвище та по батькові вітчима. Навчався у Тифліській гімназії. Однокласник Павла Флоренського[3]. У 1900—1904 роках. вивчає філософію на історико-філологічному факультеті Московського університету, згодом доцент та професор. У 1905 р. був серед засновників «Християнського братства боротьби», який виступав із позицій християнського соціалізму та підтримки революційного руху. 1906 року серед організаторів Релігійно-філософського товариства пам'яті Вл. Соловйова у Москві, бере активну участь у роботі товариства, читає лекції на тему «Соціалізм і християнство». Співпрацює із видавництвом «Шлях». На кшталт ідей християнського платонізму (передусім — східної патристики) та ідей В. С. Соловйова, Ерн розвинув вчення про логос як творчий початок буття[4]. Як підкреслював філософ та публіцист Н. О. Лоський,

По учению Эрна, логос есть конкретное живое существо, вторая ипостась Троицы, воплощенная и присутствующая в историческом процессе. Эрн называет свою философию «логизмом». Его кн. «Борьба за логос» — это сборник очерков, в которых он противопоставляет 2 философские тенденции — рационализм и свой «логизм». Рационализм исследует субъективные данные опыта и их разработку в соответствии с формальными правилами логики, т. е. понимания[5]...

У своїх зрілих роботах Ерн виступає проти характерної на той час модернізації православ'я. У 1912 р. публікує працю «Г. С. Сковорода . Життя та вчення». У 1914 р. захищає магістерську дисертацію «Розміні та її теорія знання». Після захисту магістерської дисертації затверджено приват-доцентом Московського університету.[6]

У 1915 р. побачила світ брошура Володимира Ерна «Меч та Хрест. Стаття про сучасні події», присвячена завданням православного патріотизму під час Першої світової війни .

У 1916 р. Ерн готує докторську дисертацію «Філософія Джоберті» (не встиг захистити). Помер від нефриту у 1917 році. Похований на Новодівичому цвинтарі (3 діл.).

Твори

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
_1-1">б Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  • Борьба за Логос
  • Императорский Московский университет, 2010, с. 864.
  • См. сборник «Борьба за Логос», 1911.
  • Н. Лосский, Большая энциклопедия русского народа.
  • Императорский Московский университет, 2010, с. 865.
  • Література

    [ред. | ред. код]

    Посилання

    [ред. | ред. код]
    Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Ерн_Володимир_Францович&oldid=37721926