Етьєн Фурмон

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Етьєн Фурмон
фр. Étienne Fourmont
Народився23 червня 1683(1683-06-23)[[:Національна_бібліотека_Франції|Bibliothèque_nationale_de_France]]_[http://data.bnf.fr/ark:/12148/cb12196092d_BNF]:_платформа_відкритих_даних_—_2011.[[d:Track:Q19938912]][[d:Track:Q54837]][[d:Track:Q193563]]-3">[3]SNAC_—_2010.[[d:Track:Q29861311]]-1">[1][[:d:Q55740543|Annuaire_prosopographique_:_la_France_savante]]_/_за_ред._[[:d:Q2926731|B. Delmas]]_—_2009.[[d:Track:Q55740543]][[d:Track:Q2926731]]-2">[2]
Ербле
Помер8 грудня 1745(1745-12-08)SNAC_—_2010.[[d:Track:Q29861311]]-1">[1][[:d:Q55740543|Annuaire_prosopographique_:_la_France_savante]]_/_за_ред._[[:d:Q2926731|B. Delmas]]_—_2009.[[d:Track:Q55740543]][[d:Track:Q2926731]]-2">[2] (62 роки)
Париж, Королівство Франція
Країна Франція
Діяльністьпрофесор
Галузьсходознавство
Alma materКоллеж Чотирьох Націй
Знання мовфранцузька[[:Національна_бібліотека_Франції|Bibliothèque_nationale_de_France]]_[http://data.bnf.fr/ark:/12148/cb12196092d_BNF]:_платформа_відкритих_даних_—_2011.[[d:Track:Q19938912]][[d:Track:Q54837]][[d:Track:Q193563]]-3">[3]
ЗакладКолеж де Франс[http://www.college-de-france.fr/media/chaires-et-professeurs/UPL3451746530003663772_LISTE_DES_PROFESSEURS.pdf_Список_професорів_Колеж_де_Франс][[d:Track:Q3253460]]-4">[4]
ЧленствоЛондонське королівське товариство і Академія надписів та красного письменства (1745)-5">[5]
Нагороди

Етьє́н Фурмо́н (фр. Étienne Fourmont ; 23 червня 1683, Ербле — 8 грудня 1745, Париж) — французький сходознавець; брат мовознавця Мішеля Фурмона (1690—1746).

З біографії

[ред. | ред. код]

Вивчав єврейську мову і написав працю «Nouvelle Critique Sacrée» (1705), що набула певного розголосу.

Китайська граматика Фурмона (1742 рік)

Співпрацював у фр. Bibliothèque britannique абата Біньйона, вів жваву полеміку з Кальме з приводу його «Commentaire sur la Genèse», писав єврейську граматику, перекладав «Коментарі до Екклезіаста» рабина Авраама ібн Езра.

1713 року був обраний в Академію написів і красного письменства, де йому було доручено перегляд книг. Брав діяльну участь у суперечці про Гомера і надрукував «La Véritable Connaissance d'Homere» та «Examen pacifique de la querelle de M-me Dacier et de M. Lamothe»; але обидві статті залишилися непоміченими.

1715 року зайняв кафедру арабської мови в Колеж де Франс[6] . Того ж року у співпраці з китайським переклалачем і письменником Аркадіо Хуанг (англ. Arcadio Huang, фр. Arcade Huang), почав працю з китайської граматики . 1719 року закінчив першу частину праці; 1716 року Хуанг помер, і Фурмон закінчив граматику тільки 1728 року (граматика вийшла друком 1742 року).

Праці

[ред. | ред. код]
  • Nouvelle Critique Sacrée (1705)
  • Les 214 clefs de l'écriture chinoise (1719)
  • Grammatica Sinica — початкова версія (1728)
  • Reflexions critiques sur les histoires des anciens peuples (1735).
  • Meditationes Sinicae (1737)
  • Grammatica Sinica — закінчена праця (1742)

У періодичних виданнях Академії написів опублікував чимало статей про східну літературу.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ SNAC_—_2010.[[d:Track:Q29861311]]
_1-0">а SNAC_—_2010.[[d:Track:Q29861311]]
_1-1">б SNAC_—_2010.[[d:Track:Q29861311]]
_1-2">в SNAC — 2010.
d:Track:Q29861311
  • ↑ [[:d:Q55740543|Annuaire_prosopographique_:_la_France_savante]]_/_за_ред._[[:d:Q2926731|B. Delmas]]_—_2009.[[d:Track:Q55740543]][[d:Track:Q2926731]]
    • _2-0">а [[:d:Q55740543|Annuaire_prosopographique_:_la_France_savante]]_/_за_ред._[[:d:Q2926731|B. Delmas]]_—_2009.[[d:Track:Q55740543]][[d:Track:Q2926731]]