Жаклін дю Пре
Жаклін Дю Пре (фр. Jacqueline Mary du Pré; 26 січня 1945, Оксфорд — 19 жовтня 1987, Лондон) — англійська віолончелістка.
Спочатку займалася музикою з матір'ю — піаністкою, композитором та диригентом Айріс дю Пре, потім в Лондонській віолончельній школі і в Гілдхоллській школі музики у Вільяма Пліта. Відвідувала майстер-класи Поля Тортельє, Пабло Казальса, Мстислава Ростроповича. Дебютувала в 1962 р., зігравши з симфонічним оркестром Бі-Бі-Сі віолончельний концерт Едварда Елгара, який багато разів виконувала потім з різними оркестрами та диригентами — Джоном Барбіроллі, Анталом Дораті.
В 1967 р. вийшла заміж за ізраїльського піаніста та диригента Даніеля Баренбойма, з яким багаторазово виступала. Її інструментом в ті роки була віолончель Страдіварі, що колись належала К. Ю. Давидову. Грала з найкращими оркестрами Європи і США під керівництвом Адріана Боулта, Зубіна Мети, Леонарда Бернстайна та ін, блискуче виконуючи Й. С. Баха, Генделя, Гайдна, Бетховена, Шумана, Брамса, Дворжака, Ріхарда Штрауса, Бріттена, Елгара.
З 1971 р. почала відчувати проблеми зі здоров'ям, в 1973 р. лікарі поставили їй діагноз «розсіяний склероз». Грати більше вона не могла та після 1973 р. не виступала на сцені і не записувала дисків.
Про Жаклін дю Пре знято кілька документальних стрічок, наприклад «Згадуючи Жаклін дю Пре» (1994), а також художній фільм «Гіларі та Джекі» (1998), що викликав суперечливу реакцію описом приватного життя віолончелістки [3]. Іменем дю Пре названий сорт троянд[4].
- ↑ [[:d:Q2567271|Who's_who]]
_—_[[:d:Q3304275|''(untranslated)'']],_1849._—_ISSN_[https://www.worldcat.org/issn/0083-937X_0083-937X] [[d:Track:Q3304275]][[d:Track:Q2567271]]