Жан Віктор Дюрюї

Жан Віктор Дюрюї
фр. Victor Duruy
Народився	11 вересня 1811(1811-09-11)-1">[1][…] Париж, Франція
Помер	25 листопада 1894(1894-11-25)-1">[1][…] (83 роки) Париж, Франція
Поховання	Вільнев-Сен-Жорж[[d:Track:Q4190101]][[d:Track:Q252430]]-6">[6]
Країна	Франція
Діяльність	історик, політик, письменник
Alma mater	Вища нормальна школа і Ліцей Генріха IV
Вчителі	Adolphe Mourierd
Знання мов	французька[[d:Track:Q19938912]][[d:Track:Q54837]][[d:Track:Q193563]]-4">[4]
Членство	Французька академія (25 листопада 1894)[[d:Track:Q161806]][[d:Track:Q377066]]-8">[8], Грецьке філологічне товариство Константинополяd, Академія моральних і політичних наук, Нідерландська королівська академія наук і Société de l'histoire de Paris et de l'Île-de-Franced
Посада	Сенатор Другої імперіїd[[d:Track:Q111695467]]-9">[9], Minister of Education and Religious Affairsd і seat 20 of the Académie françaised[[d:Track:Q161806]][[d:Track:Q377066]]-8">[8]
Діти	Georges Duruyd і Albert Duruyd
Автограф
Нагороди	Jean Reynaud Prized (1889)
Роботи у Вікіджерелах  Медіафайли у Вікісховищі

Віктор Жан Дюрюї (фр. Victor Jean Duruy; 1811—1894) — французький історик і державний діяч, член Французької академії.

Навчався у Вищій нормальній школі. Був викладачем історії, інспектором паризького навчального округу, генеральним інспектором середньої освіти, з 1863 по 1869 роки міністром народної освіти.

Найважливіші його реформи: розширення безкоштовності початкового навчання, створення спеціальної середньої освіти (enseignement secondaire spécial), розвиток жіночих навчальних закладів, збільшення числа вищих шкіл, включення до програм середньонавчальних закладів нових мов та обов'язкового викладання гімнастики.

Сини: Альбер (1844—1887) — письменник; Жорж — історик і романіст.

Твори

• «Geographie politique de la République romaine et de l'Empire» (1838);
• «Geographie historique du moyen âge» (i839); id.
• «De la France» (1840);
• «Histoire des Romains et des peuples soumis à leur domination» (1843-44), згодом перероблене в ширшу працю, що становить головну роботу Дюрюї:
• «Історія римлян з найдавніших часів до смерті Феодосія» (Histoire des Romains, 1883—1886);
• «Histoire de France» (1852);
• «Histoire des Grecs» (1887—1889).

Примітки

_1-0">^а