Жерар Леман

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Жерар Леман
Gérard Leman
фр. Gerard Mathieu Leman
Народження8 січня 1851(1851-01-08)
Бельгія Льєж
Смерть17 жовтня 1920(1920-10-17) (69 років)
Бельгія Льєж
ПохованняІксельське кладовищеd
КраїнаБельгія Бельгія
Приналежність Сухопутні війська Бельгії
Рід військпіхота
ОсвітаКоролівська військова академія
Роки служби18671920
Звання Генерал-лейтенант
Війни / битвиПерша світова війна
Бельгійська кампанія
Оборона Льєжа
Титулграф
Нагороди
Кавалер Великого хреста ордена Леопольда I Великий офіцер ордена Корони
Воєнний хрест (Бельгія)
Воєнний хрест (Бельгія)
Воєнний хрест 1914—1918
Воєнний хрест 1914—1918
Медаль Перемоги (Великобританія)
Медаль Перемоги (Великобританія)
Великий Хрест ордена Почесного легіону
Великий Хрест ордена Почесного легіону
Орден Святого Михайла і Святого Георгія
Орден Святого Михайла і Святого Георгія
Командорський хрест Ордену Спасителя
Командорський хрест Ордену Спасителя
Командор ордена Зірки Румунії
Командор ордена Зірки Румунії
Орден військових заслуг (Іспанія)
Орден військових заслуг (Іспанія)
Військовий хрест 1-го класу (Бельгія) Пам'ятна медаль 1914—1918 (Бельгія)
Орден Подвійного дракона
Орден Подвійного дракона
Медаль «За оборону Льєжа»

Жерар Леман (фр. Gerard Mathieu Joseph Georges, count Leman; нар. 8 січня 1851, Льєж — пом. 17 жовтня 1920, Льєж) — бельгійський воєначальник, генерал-лейтенант бельгійської армії, учасник Першої світової війни, герой оборони Льєжа (1914).

Біографія

[ред. | ред. код]

Жерар Матьє Жозеф Жорж, граф Леман народився 8 січня 1851 року в місті Льєж у родині офіцера-капітана артилерії, професора, який викладав у військовій академії. Жерар поступив до Королівської військової академії, яку в 1869 році закінчив з відмінними показниками, отримавши звання лейтенанта інженерних військ. Під час французько-прусської війни служив спостерігачем від бельгійських збройних сил. У 1882 р. став викладачем, а згодом й керманичем у військовому коледжі, де готували майбутніх офіцерів для бельгійської армії. Серед його учнів були майбутній король Бельгії Альберт I та філіппінський генерал Антоніо Луна.

У січні 1914 року Ж. Леман був призначений на посаду начальника гарнізону міста Льєжа, його фортифікаційної системи та одночасно командиром 3-ї піхотної дивізії. На цьому посту він доклав максимум зусиль на створення з міста потужної фортифікаційної споруди, а також удосконаленню системи оборони у зоні відповідальності. Більше ніж 18 000 працівників виконувало завдання з поліпшення, відновлення та побудови нових укріплень та споруд.

Німецьке вторгнення в Бельгію

[ред. | ред. код]

4 серпня 1914 року німецька армія перетнула німецько-бельгійський кордон й вдерлася на територію нейтрального Бельгійського королівства та почала просування вглиб її території. Ударне угруповання німецьких військ, що наступало на Льєж, очолював генерал від інфантерії О. фон Емміх. З підходом до Льєжа він надіслав вимогу гарнізону капітулювати та пропустити його війська далі.

Докладніше: Штурм Льєжа

Бельгійський генерал Ж. Леман відмовив його ультиматуму, після чого почався штурм бельгійської укріпленої фортеці Льєж, яка прикривала найважливіші переправи через річку Маас. Перші атаки німців не дали результату, поки після підвезення важкої артилерії, зокрема гаубиць типу «Велика Берта», і відходу основних бельгійських сил з міста 16 серпня німецькі війська не зуміли захопити фортецю. Мужній опір бельгійських захисників фортеці Льєжа, можливо, сприяв затриманню німецького вторгнення у Францію на 4—5 днів. Залізниці, необхідні німецьким військам у Східній Бельгії, були закриті протягом всього часу облоги і німецьким військам не вдалося прорватися до Намюра до 20 серпня.

Начальник гарнізону генерал Ж. Леман був захоплений німецькими солдатами у непритомному стані під руїнами форту Форт Лонсін[en], потрапивши під обстріл німецької облогової артилерії. Його утримували, як військовополоненого до 1917 року, доки через важкий стан здоров'я не відправили на лікування до Швейцарії. На знак пошани від німецького командування генералу Ж. Леману дозволили забрати з собою його шаблю. Він постійно наполягав на тому, що він не здався сам у полон, а був захоплений у непритомному стані.

Після війни Жерар Леман повернувся до дому національним героєм. Помер він у 1920 році у віці 69 років.

Див. також

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
Виноски
Джерела