Закревська Ганна Іванівна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Закревський.
Закревська Ганна Іванівна
Народилася1822
Померла1857
БатькоIvan Ignatievich Zaslavski, Governor of Kharkovd[[:en:Leo_van_de_Pas|Pas L. v.]]_Genealogics.org_—_2003.[[d:Track:Q19847329]][[d:Track:Q19847326]]-1">[1]
МатиMaria Ivanovnad[[:en:Leo_van_de_Pas|Pas L. v.]]_Genealogics.org_—_2003.[[d:Track:Q19847329]][[d:Track:Q19847326]]-1">[1]
ДітиЗакревський Гнат Платонович

Ганна Іванівна Закревська, до шлюбу Заславська (1822 — 1857) — дружина українського поміщика, близька знайома Тараса Шевченка.

Автопортрет (1843). У період спілкування з Ганною Закревською

Біографія

[ред. | ред. код]

Походила зі старовинного козацького роду.

У 17-річному віці одружилася з полковником у відставці, поміщиком, співвласником помістя в селі Березова Рудка на Полтавщині — Платоном Олексійовичем Закревським.

Мала двох дітей — Гната (1839—1906)[2] та Ольгу (1841—1889). Бабуся Марії Бенкендорф-Будберг (1892—1974). Померла у віці 35 років.

Взаємини з Тарасом Шевченком

[ред. | ред. код]

Ганна Закревська познайомилася з Тарасом Шевченком 29-30 червня 1843 року на балу Т. Г. Волховської[3] в селі Мойсівка[4]. Шевченко був захоплений красою Закревської[5].

Згодом вона та Шевченко зустрілися в родинному маєтку Закревських Березова Рудка[6].

У селі Березова Рудка жила велика родина Закревських.

Головним господарем маєтку був Закревський Платон Олексійович (1801–1882), полковник у відставці, багатий поміщик, власник цукрового заводу, відомий жорстоким поводженням із кріпаками.

Шевченко намалював портрети Ганни та Платона Закревських[7], присвятив Ганні Закревській поему «Сліпий» («Невольник»), а, перебуваючи на засланні, присвятив їй вірш «Г. З.» («Немає гірше, як в неволі...»)[8], також з ім'ям Закревської пов'язана поезія «Якби зострілися ми знову» (А я зрадів би, моє диво! Моя ти доле чорнобрива!).

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ [[:en:Leo_van_de_Pas|Pas L. v.]]_Genealogics.org_—_2003.[[d:Track:Q19847329]][[d:Track:Q19847326]]
_1-0">а [[:en:Leo_van_de_Pas|Pas L. v.]]_Genealogics.org_—_2003.[[d:Track:Q19847329]][[d:Track:Q19847326]]
_1-1">б Pas L. v. Genealogics.org — 2003.
d:Track:Q19847329d:Track:Q19847326
  • ↑ У зрілому віці — Закревський Гнат Платонович (1839–1906) — прокурор Харківської судової палати і сенатор, автор праці «Об учениях уголовно-антропологической школы» (1893).
  • ↑ На цьому ж балу Шевченко познайомився також і з Закревським Віктором Олексійовичем — братом чоловіка Ганни Закревської, з яким пізніше підтримував близькі стосунки та Закревською Софією Олексієвною — сестрою чоловіка Ганни Закревської, російською письменницею.
  • ↑ Тепер це — село в Україні в Драбівському районі Черкаської області.
  • ↑ У листі до Віктора Закревського від 10 листопада 1843 року Тарас Шевченко називає її «Ганною вродливою».
  • ↑ Тепер — Пирятинський район, Полтавська область.
  • ↑ Шевченко пізніше намалював і копії цих портретів.
  • ↑ «…Ти не здавалася мені
    Такою гарно-молодою
    І прехорошою такою
    Так, як тепер на чужині,
    Та ще й в неволі…»

    • Джерела

    [ред. | ред. код]
    Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Закревська_Ганна_Іванівна&oldid=38034678