Зяброві дуги

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Зяброві дуги
Схематичне зображення зябрових дуг. I—IV зяброві дуги, 1-4 глоткові кармани (всередині) та/або глоткові дуги ззовні.
a — латеральний горбок
b — непарний горбок
c — сліпий отвір
d — щитовидно-язикова протока
e — шийний синус
Деталі
Ідентифікатори
ЛатинаArcus branchiales
Анатомія Греяsubject #13
MeSHD001934
TEE5.4.2.0.0.0.2
Анатомічна термінологія

Зя́брові ду́ги (лат. arcus branchiales) — частина вісцерального черепа хребетних, хрящові або кісткові утворення, що розміщуються в стінці глотки між глотковими кишенями[1].

У круглоротих зяброві дуги суцільні, з'єднуються поздовжніми поперечинами і формують зябровий кошик, розташований назовні від зябрових мішків.

У риб може бути від 3 до 7 зябрових дуг, кожна з яких первинно розділена на 4 рухомо з'єднаних відділи і розміщується між зябровими щілинами, на їх зовнішній стороні розвиваються зябра.

У наземних хребетних зяброві дуги частково редукуються, частково входять до складу скелета гортані, трахеї та під'язикового апарата.

Див. також

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]
  1. Про зяброві дуги у біологічному словнику [Архівовано 1 липня 2013 у Wayback Machine.] (рос.)