Карел Шкрета

Карел Шкрета
чеськ. Karel Škréta
Народження	1610[[d:Track:Q27302]][[d:Track:Q36578]]-1">[1][…] Прага, Священна Римська імперія[[d:Track:Q13550863]]-4">[4]
Смерть	1 серпня 1674(1674-08-01)[[d:Track:Q13550863]]-4">[4]
	Прага, Землі Богемської Корони, Священна Римська імперія[[d:Track:Q10855166]]-5">[5]
Поховання	Church of St. Galld
Жанр	портрет
Діяльність	художник, графік
Напрямок	бароко
Член	Bentvueghels
Діти	Karel Škréta the Youngerd
Брати, сестри	Q112433832?
Роботи в колекції	галерея Бельведер, Музей Ґетті, Національна галерея Канади, Національна галерея, Національний музей у Варшаві, Баварські державні колекції картин, Hungarian National Galleryd, Музей образотворчих мистецтв, Клівлендський музей мистецтв і Державні художні зібрання Дрездена
Карел Шкрета у Вікісховищі

Карел Шкрета (чеськ. Karel Škréta Šotnovský ze Závořic, 1610—1674) — чеський портретист, який працював у стилі бароко.

Життєпис

Народився в благородній протестантській сім'ї, яка спочатку керувала млинами в Південній Богемії, але переїхала до Кутної Гори, потім до Праги, де вони займали кілька офіційних посад. Його батько помер, коли йому було всього три роки, і його віддавали до місцевих шкіл, де він отримав повну класичну освіту. Невідомо, де він вивчав живопис, хоча він, ймовірно, навчався при Королівськом дворі, де він можливо працював з Егідієм Саделером.

За цей час почалася Тридцятилітня війна і Прага була взята католицькими силами. Протестантів спочатку терпіли, але у 1627 році були розпочати великі заходи по наверненню, і наступного року він втік з матір'ю до Саксонії. Зрештою, він поїхав до Італії, провів кілька років у Венеції, вивчаючи твори Веронезе, Тінторетто і Тіціана, а потім відправився до Риму в 1634 році, де приєднався до Bentvueghels (асоціація голандських художників) під псевдонімом «Slagzwaart» (широкий меч).

К цьому часу він вже зарекомендував себе як художник-портретист. Приблизно через рік він повернувся до Саксонії і, нарешті, повернувся до Праги в 1638 році, де перейшов до католицизму і подав до суду, щоб відновити власність; можливо, за допомогою впливового єзуїта, оскільки він почав приймати комісії з цього товариства. Він відкрив студію в 1645 році і приєднався до гільдії художників, виконуючи обов'язки голови з 1651 по 1661 роки.

На додаток до портретів він малював вівтарні та інші прикраси в кількох церквах, включаючи Костел Божої Матері перед Тином, Церква Святого Прокопію у Жижкові і Св. Вацлавська церква в Здеразі. На його честь були названі численні вулиці: в Виноградах, Брно, Остраві, Оломоуці, Усті-над-Лабем, Їглаві, Чеській Липі, Літомержице, Високому Миті, Жатці Плзені та інших.

Про нього було створено два театральні твори (обидва названих «Карел Шкрета»). Перший — комедія, написана в 1841 році Вацлавом Алоізом Свободою. Другий — це комічна опера, заснована на п'єсі Свободи, написаної в 1883 році Карел Бендлем, на лібрето Елішки Красногорської. Незважаючи на те, що його мистецтво відіграє певну роль у сюжетах (особливо під час кульмінації), вони мають романтичні та політичні інтриги, які закінчуються вбивством.

Вибрані картини

• 
  Паріс та Єлена
• 
  Портрет ювеліра Діонісіуса Мізероні та його родини
• 
  Математик та його дружина
• 
  Портрет мініатюриста (Йоахим фон Зандрарт?)

Примітки

_1-0">↑ Deutsche Nationalbibliothek Record #118765728 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.

d:Track:Q27302d:Track:Q36578

[[d:Track:Q18785969]][[d:Track:Q34753751]]