Карл Уве Кнеусгор

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Карл Уве Кнаусгорд
Karl Ove Knausgård
Народився6 грудня 1968(1968-12-06) (55 років)
Осло
ГромадянствоНорвегія
Діяльністьписьменник
Галузьтворче та професійне письмоdCzech_National_Authority_Database[[d:Track:Q13550863]]-1">[1] і автобіографіяCzech_National_Authority_Database[[d:Track:Q13550863]]-1">[1]
Alma materБерґенський університет і Kristiansand Cathedral Schoold
ВчителіTomas Espedald
Знання мовнорвезька[[:Національна_бібліотека_Франції|Bibliothèque_nationale_de_France]]_[http://data.bnf.fr/ark:/12148/cb135530424_BNF]:_платформа_відкритих_даних_—_2011.[[d:Track:Q19938912]][[d:Track:Q54837]][[d:Track:Q193563]]-2">[2]Czech_National_Authority_Database[[d:Track:Q13550863]]-1">[1]CONOR.Sl[[d:Track:Q16744133]]-3">[3] і англійськаCzech_National_Authority_Database[[d:Track:Q13550863]]-1">[1]
Жанрхудожня література і мемуари
Magnum opusМоя боротьба (Кнеусгор)d
У шлюбі зLinda Boström Knausgårdd-4">[4]
Нагороди
IMDbID 4199207

Карл Уве Кнеусгор (норв. Karl Ove Knausgård; нар. 6 грудня 1968(19681206), Осло) — норвезький письменник, відомий шістьма автобіографічними романами під назвою «Моя боротьба» (норв. Min Kamp).

Біографія

[ред. | ред. код]

Народився в Осло, ріс на острові Тромей (норв. Tromøy), найбільшому острові Південної Норвегії, і в Крістіансанні. У 1999-2002 був одним з редакторів норвезького літературного журналу «Вагант», заснованого в 1988. Для цього журналу він написав статті про американського письменника-постмодерніста Дона Делілло і про «Божественну комедію» Данте, а також підготував інтерв'ю з норвезькими письменниками Руне Крістіансеном (Rune Christiansen) і Туре Еріком Лундом (Thure Erik Lund). У 2010 році Кнаусгор заснував невелике видавництво «Пелікан» (Pelikanen).

Літературна кар'єра

[ред. | ред. код]

Дебютував в 1999 році романом «Геть від світу», який отримав Премію асоціації норвезьких критиків, це стало першим випадком в історії премії, коли нагороду отримав дебютний роман[5]. Авторитетний норвезький філолог і критик Ейстен Ротта вбачав у романі вплив Кнута Гамсуна, «Лоліти» Набокова і норвезького письменника Ангнара Мюкела[6].

Другий роман «Всьому свій час» (En tid for alt, 2004), його герой-оповідач вирішує написати книгу про історію ангелів, його головне джерело - трактат про ангелів, що належить італійському теологу XVI століття, який, коли був молодий, зустрів пару ангелів . Назва книги на норвезькому (і в перекладі на британську англійську) містить відсилання до Екклезіаст (3: 1): «Всьому (свій) час, і (свій) термін кожній справі під небесами: Час народжуватися і час помирати»[7]. Критик Guardian Саллі Вікерс відзначала, що Кнаусгор хороший в описах природи, відтворенні атмосфери, а історико-соціологічні та теологічні екзерсиси стають занадто частими й нав'язливими, вони відволікають і затягнуті[8].

Моя боротьба

[ред. | ред. код]

Цикл з шести автобіографічних романів, опублікованих з 2009 по 2011 рік, складається з понад 3500 сторінок. Цикл викликав суперечки, головним чином, тому що назва повторює назву книги Гітлера, і частково тому що автор заходить занадто далеко в описах приватного життя своїх друзів і сім'ї, в тому числі, бабки і колишньої дружини[9]. Книги ці, проте, були добре зустрінуті критикою, особливо перші два томи. У країні з населенням менш як 5 мільйонів осіб «Моя боротьба» розійшлася тиражем понад 450 000 екземплярів[10]. «Моя боротьба» була перекладена кількома мовами, зокрема данською, шведською, англійською.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Czech_National_Authority_Database[[d:Track:Q13550863]]
_1-0">а Czech_National_Authority_Database[[d:Track:Q13550863]]
_1-1">б Czech_National_Authority_Database[[d:Track:Q13550863]]
_1-2">в Czech_National_Authority_Database[[d:Track:Q13550863]]