Карсавін Лев Платонович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Карсавін Лев Платонович
Народився1 (13) грудня 1882[[:Національна_бібліотека_Франції|Bibliothèque_nationale_de_France]]_[http://data.bnf.fr/ark:/12148/cb11909458f_BNF]:_платформа_відкритих_даних_—_2011.[[d:Track:Q19938912]][[d:Track:Q54837]][[d:Track:Q193563]]-1">[1]
Санкт-Петербург, Російська імперіяКарсавин_Лев_Платонович_//_[[:ru:Большая_советская_энциклопедия_(третье_издание)|Большая_советская_энциклопедия]]:_[в_30_т.]_/_под_ред._[[:Прохоров_Олександр_Михайлович|А. М. Прохоров]]_—_3-е_изд._—_[[:Москва|Москва]]:_[[:Велика_російська_енциклопедія_(видавництво)|Советская_энциклопедия]],_1969.[[d:Track:Q649]][[d:Track:Q17378135]]-2">[2]
Помер12 липня 1952(1952-07-12)Карсавин_Лев_Платонович_//_[[:ru:Большая_советская_энциклопедия_(третье_издание)|Большая_советская_энциклопедия]]:_[в_30_т.]_/_под_ред._[[:Прохоров_Олександр_Михайлович|А. М. Прохоров]]_—_3-е_изд._—_[[:Москва|Москва]]:_[[:Велика_російська_енциклопедія_(видавництво)|Советская_энциклопедия]],_1969.[[d:Track:Q649]][[d:Track:Q17378135]]-2">[2] (69 років) або 20 липня 1952(1952-07-20)Library_of_Congress_Authorities_—_[[:Бібліотека_Конгресу|Library_of_Congress]].[[d:Track:Q13219454]][[d:Track:Q131454]]-3">[3] (69 років)
Абезь, Інта, Республіка Комі, РРФСР, СРСРКарсавин_Лев_Платонович_//_[[:ru:Большая_советская_энциклопедия_(третье_издание)|Большая_советская_энциклопедия]]:_[в_30_т.]_/_под_ред._[[:Прохоров_Олександр_Михайлович|А. М. Прохоров]]_—_3-е_изд._—_[[:Москва|Москва]]:_[[:Велика_російська_енциклопедія_(видавництво)|Советская_энциклопедия]],_1969.[[d:Track:Q649]][[d:Track:Q17378135]]-2">[2]
Країна Російська імперія
 СРСР
Діяльністьфілософ, медієвіст, поет, богослов
Alma materСанкт-Петербурзький державний університет
Імператорський Санкт-Петербурзький університетd
Галузьфілософія
ЗакладБестужевські курси
Науковий ступіньдоктор філософії

Карсавін Лев Платонович (нар. 1 (13) грудня 1882(18821213), Санкт-Петербург — 12 липня 1952, Комі АРСР) — російський історик-медієвіст, культуролог, теоретик історії, філософ.

Біографія

[ред. | ред. код]

Народився в м. Санкт-Петербург. Закінчив історико-філологічний факультет Петербурзького університету (1906) і залишився там на кафедрі загальної історії для підготовки до професури. 1910–12 працював над докторською дисертацією в Парижі (Франція), Римі та Флоренції (обидва міста в Італії).

1912 захистив магістерську дисертацію на тему: «Очерки религиозной жизни в Италии XII–XIII ст.», а 1915 — докторську дисертацію на тему: «Основы середневековой религиозности в XII–XIII ст. преимущественно в Италии». Займав посаду професора Петроградського університету. Невдовзі після приходу в країні до влади більшовиків був звинувачений у пропаганді «попівщини» та в «середньовічному фанатизмі» і 1922 висланий на сумнозвісному «пароплаві філософів» із Росії. Перебував у еміграції спочатку в Німеччині, а потім у Франції. Від 1928 — професор філософії Каунаського, а з 1940 — Вільнюського університетів. Після приєднання Литви до СРСР репресований. Загинув у таборах у Комі АРСР, похований в Абезі. Більшість його праць стала відомою широкому загалові в СРСР лише на початку 1990-х рр.

Творчість

[ред. | ред. код]

Методологічно його роботи ознаменували початок «нової історії» в російській історіографії перших десятиліть 20 ст. Його творчість сприяла розвиткові нового напряму в історіографії, який сьогодні називають «історичною антропологією» (культурологічною історією). Він став основоположником нового методу міждисциплінарного дослідження — історико-культурного синтезу, ввійшов в історію світової думки як глибокий знавець середньовічної релігійності та культури (основні положення своєї концепції релігії та релігійності розвинув у працях «Монашество в Средние века», 1918, «Культура Середних веков», 1918, «Святые отцы Православной церкви», 1922). Історію тлумачив як цілісний процес розвитку «соціально-діяльного людства», а її рушійну силу вбачав у людській свідомості, мисленні та психіці. На його думку, саме свідомість, мислення та психіка, а не інші фактори, визначають і соціальну поведінку індивідів, і традиції груп і суспільств.

Примітки

[ред. | ред. код]
_1-0">↑ Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  • Карсавин_Лев_Платонович_//_[[:ru:Большая_советская_энциклопедия_(третье_издание)|Большая_советская_энциклопедия]]:_[в_30_т.]_/_под_ред._[[:Прохоров_Олександр_Михайлович|А. М. Прохоров]]_—_3-е_изд._—_[[:Москва|Москва]]:_[[:Велика_російська_енциклопедія_(видавництво)|Советская_энциклопедия]],_1969.[[d:Track:Q649]][[d:Track:Q17378135]]
  • _2-0">а Карсавин_Лев_Платонович_//_[[:ru:Большая_советская_энциклопедия_(третье_издание)|Большая_советская_энциклопедия]]:_[в_30_т.]_/_под_ред._[[:Прохоров_Олександр_Михайлович|А. М. Прохоров]]_—_3-е_изд._—_[[:Москва|Москва]]:_[[:Велика_російська_енциклопедія_(видавництво)|Советская_энциклопедия]],_1969.[[d:Track:Q649]][[d:Track:Q17378135]]
    _2-1">б Карсавин_Лев_Платонович_//_[[:ru:Большая_советская_энциклопедия_(третье_издание)|Большая_советская_энциклопедия]]:_[в_30_т.]_/_под_ред._[[:Прохоров_Олександр_Михайлович|А. М. Прохоров]]_—_3-е_изд._—_[[:Москва|Москва]]:_[[:Велика_російська_енциклопедія_(видавництво)|Советская_энциклопедия]],_1969.[[d:Track:Q649]][[d:Track:Q17378135]]
    _2-2">в Карсавин Лев Платонович // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохоров — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
    d:Track:Q649d:Track:Q17378135
  • Library_of_Congress_Authorities_—_[[:Бібліотека_Конгресу|Library_of_Congress]].[[d:Track:Q13219454]][[d:Track:Q131454]]