Кетрін Хейхо
.jpg)
.svg){kind=small}
Кетрін Енн Скотт Хейхо (англ. Katharine Anne Scott Hayhoe, *15 квітня 1972, м. Торонто, Канада)[3] — американська науковиця канадського походження, дослідниця атмосфери, кліматологиня, натуралістка, політологиня, захисниця довкілля, комунікаторка зміни клімату, викладачка університету. Професор політології в Техаському технічному університеті, директор Центру кліматичних наук. [4] Генеральна директорка консалтингової фірми ATMOS Research and Consulting.[5]
Хейхо родом із м. Торонто провінції Онтаріо, Канада.[6]
Хейхо отримала диплом з фізики та астрономії в Університеті Торонто,[6] ступінь магістра і науковий ступінь з науки про атмосферу в Університеті Іллінойсу в Урбані-Шампейн. Комітет із захисту її наукового ступеню очолював Дональд Веблз.
З 2005 року Хейхо працює в Техаському технічному університеті.[7] Вона є авторкою понад 120 рецензованих публікацій[8] і книги «Клімат для змін: факти глобального потепління для рішень, основаних на вірі» у співавторстві з своїм чоловіком Ендрю Фарлі.[9]
Співавторка деяких звітів для Програми США з дослідження глобальних змін, а також деяких звітів Національної академії наук[10], включаючи 3-ю Національну оцінку клімату, опубліковану 6 травня 2014 року. Незабаром після оприлюднення звіту Хейхо сказала: "Зміна клімату тут і зараз, а не в далекому часі або місці", додавши, що "вибори, які ми робимо сьогодні, матимуть значний вплив на наше майбутнє".[11] Виконувала функції експертки-рецензентки Міжурядової групи експертів зі зміни клімату.[12]
Названа професором Джоном Авраамом "можливо найкращим комунікатором з питань зміни клімату".[13] Журнал Time включив Кетрін Хейхо до 100 найвпливовіших людей у 2014 році. [14] [15] У 2014 році Американський геофізичний союз присудив їй свою нагороду з питань кліматичних комунікацій.[16] Перший епізод документального телесеріалу «Роки небезпечного життя» відображає її роботу та спілкування з релігійною аудиторією в Техасі.[17]
Хейхо написала главу до книги Ньюта Ґі́нґріча про зміну клімату в 2009 році. У 2011 році співавторка книги Ґінґріча Террі Мапл повідомила їй, що вона була прийнята.[18] Наприкінці 2011 року Ґінґріч оголосив, що на його прохання ця глава була відхилена.[19]
Дізнавшись про те, що її главу було відкинуто, Хейхо заявила: «Я не чула про це» і написала твіт про те, що вона витратила більше 100 неоплачених годин на роботу над цим розділом.[20] Дехто вважає, що Ґінґріч відкинув главу через те, що Марк Морано[en], який не є науковцем, написав на своєму сайті Climate Depot багато статей проти її висновків.[18] Це, а також її поява на телевізійному шоу Біла О'Райлі, призвело до того, що наступного дня Хейхо надіслали майже 200 ненависницьких повідомлень.[6] Незабаром після цього консервативний PAC Американський інститут традицій подав запит згідно з Законом про свободу інформації до державного університету, роботодавця Хейхо, з метою отримання її нотаток та листів, пов'язаних з написанням неопублікованої глави для книги Ґінґріча.[21]
Хейхо є євангельською християнкою, дочкою місіонерів.[13] Вона заявила, що визнання себе християнинкою і науковицею є "неначе вихід з шафи".[22] Її батько Дуг Хейхо був координатором науки і техніки в окружній школі Торонто[23] і в даний час є доцентом кафедри освіти в Університетському коледжі і семінарії Тіндейла в місті Торонто.[24] Хейхо віддає належне батьку, який надихав її і переконав, що наука і релігія не повинні конфліктувати одна з одною.[25]
З Ендрю Фарлі, з яким взяла шлюб, познайомилася під час навчання в Іллінойському державному університеті. Фарлі є лінгвістом і пастором євангельської церкви в Лаббоку, штату Техас.[13]
- ↑ Czech_National_Authority_Database
