Корунд
Кору́нд — поширений мінерал класу оксидів та гідроксидів, оксид алюмінію шаруватої будови. Прозорі різновиди — дорогоцінний камінь, непрозорі — абразивний матеріал.
Напевно, перша згадка про мінерал, який сьогодні відомий як корунд, походить від Плінія Старшого. У 37-й книзі його Naturalis historia він розповідає про «Адамас Сідерите», який, швидше за все, є корундом[6]. Назва «Корунд» походить від санскритського курундаму або курнатма குருந்தம் або курвуіндам або курувінда குருவிந்தம், що фактично означало рубін[7]. Це також може означати високу твердість мінералу.
Термін Corinvindum вперше використав англійський геолог Джон Вудворд (1665–1728) у 1719 [8]
У 1794 р. ірландський хімік Річард Кірван (1733–1812) використав англійський варіант написання назви Corundum, який діє й сьогодні[9]
Інша можливість виведення — з давньоіндійського слова Каурунтака, з яким Альфред Хільбрандтт пов'язує «Топаз» певного відтінку.
Хімічна формула: Al2O3.
Містить (%): Al — 52,91; O — 47,09.
Домішки: Cr, Fe, Ti, Mn, Si.
Сингонія тригональна.
Густина 4.
Твердість 9 (за шкалою Мосса).
Синювато- або жовтувато-сірого кольору.
Прозорі відміни забарвленні в червоний (рубін), синій (сапфір), жовтий (східний топаз) та інші кольори.
Блиск скляний.
Утворюється в гранітних пегматитах у зв'язку з їх десиліфікацією (десилікацією), а також у контактово метасоматичних комплексах. На поверхні стійкий і утворює розсипи. Непрозорі відміни використовують як абразивний матеріал.
Асоціація: андезин, олігоклаз, нефелін, скаполіт (сієніти); шпінель, рутил, хондродит, рогова обманка, флогопіт, кальцит (метаморфізовані вапняки); кіаніт, силіманіт, дюмортьєрит, хлорит (сланці); гранат, шпінель, флогопіт, омфацитовий клінопіроксен, графіт, алмаз.
-
Корунд -
Кристали корунду -
Корунд з Бразилії. Розмір мінерала 2-3 см -
Кристалічна структура корунду -
Корунд
Корунд як мінеральний вид має такі різновиди[10]:
- Рубін, «червоний яхонт» — червоного кольору; дорогоцінний камінь І категорії, ціна прозорих добре забарвлених екземплярів буває більшою, ніж у алмазів. Рубіни кольору «голубина кров» з М'янми (з долини Могок та провінції Монг-Шу) — найдорожчі.
- Сапфір, «синій яхонт» — синього кольору різної інтенсивності. При помірно-інтенсивному волошково-синьому забарвленні — дорогоцінний камінь І категорії, але цінується значно нижче за рубін. Дуже темні або занадто світлі сапфіри досить дешеві. Найкрасивіший і найцінніший колір: «Royal blue» інтенсивно насиченого синього кольору, за відтінком — середній між найтемнішим і найсвітлішим варіантом. За місцем походження найдорожчий з провінції Кашмір (Індія) внаслідок виснаження родовища та виняткової якості та кольору.
- Жовтий
- Зелений (застар. «східний смарагд»).
- Поліхромний (може зустрічатися будь-яке поєднання кольорів). Дуже рідкісний та цінний.
- Рожевий
- фіолетовий (застар. «східний аметист»).
- Чорний. Особливо цінний зірчастий різновид з 6 або 12 променями.
- Падпараджа є виключно сумішшю двох кольорів: помаранчевого і рожевого, тому рідкісний. Різні гематологічні лабораторії на той самий камінь можуть давати як висновок як «падпараджу», так і просто рожево-оранжевий.
- Зоряний рубін — екзотичний дорогоцінний камінь з ефектом астеризму, обробляється у вигляді кабошона.
- Лейкосапфір або «Східний алмаз» — безбарвний і прозорий корунд; недорогий дорогоцінний камінь.
- Простий корунд — непрозорий, крупно- або дрібнозернистий, сірого кольору. Іноді у великих непрозорих кристалах. Завдяки високій твердості його використовують як абразивний матеріал, через високу температуру плавлення використовується як вогнетривкий матеріал, а також при виготовленні емалей.
- Наждак — суцільна зерниста корундова порода сіро-чорного кольору з домішками гематиту, магнетиту та ін.
- Синтетичний корунд — проводиться термічною обробкою різної високоглиноземної сировини. Його бузково-рожеві різновиди називаються французькою трояндою або трояндою Франції.
Корунд — полігенний мінерал. Акцесорний корунд приурочений до магматичних порід, їх пегматитів і лампрофірів (Хібіни та Ільменські гори, РФ; Могоу, М'янма та ін.).
Вкрапленики корунду (сапфіру) зустрічаються в лужних базальтоїдах (Таїланд, Австралія).
Пневматоліто-гідротермальні родовища корунду, пов'язані зі скарнованими мармурами, корундовими плагіоклазитами і слюдитами, зустрічаються в ультрабазитах і кальцифірах (Могоу, М'янма; Кашмір, Індія; Рай-Із і Борзовка, Урал, РФ). Метаморфогенні родовища корунду пов'язані з високоглиноземистими гнейсами і амфіболітами (джерела розсипів Шрі-Ланки, Індії, М'янми).
Великі родовища абразивного корунду приурочені до вторинних кварцитів (Семізбуги, Казахстан). Освоєно виробництво штучного корунду.
У США штати Массачусетс, Нью-Йорк, Нью-Джерсі, Північна Кароліна, Джорджія, Монтана. Провінція Онтаріо, Канада. На островах Наксос і Самос, Греція. Трансвааль, Південна Африка. Провінція Лагман, Афганістан. Острів Мадагаскар. Сині, зелені та жовті дорогоцінні камені з: Чантхабурі та Трат, Таїланд. Квінсленд, Австралія.
В Україні є в межах Українського щита.
Смірис (англ. smiris; нім. Smiris n) — те ж саме, що й корунд (G. Agricola, 1546). Згадується в книзі (курсах лекцій у Києво-Могилянській академії) Ф. Прокоповича «Про досконалі змішані неживі тіла — метали, камені та інші» (1705—1709 рр.).
