Крісті Блатчфорд

Крісті Блатчфорд
англ. Christie Blatchford
Народилася	20 травня 1951(1951-05-20) Руен-Норанда, Абітібі-Теміскамінг, Квебек, Канада
Померла	12 лютого 2020(2020-02-12)-1">[1] (68 років) Торонто, Канада ·рак легень
Країна	Канада
Діяльність	колумніст, журналістка
Alma mater	Метрополійний університет Торонто і North Toronto Collegiate Instituted
Знання мов	англійська
Нагороди	Премія генерал-губернатора Канади за документальні твори англійською мовоюd (2008) Governor General's Literary Awardsd (2008)

Крісті Блатчфорд (англ. Christie Blatchford; 20 травня 1951, Руен-Норанда, Абітібі-Теміскамінґ, Квебек, Канада — 12 лютого 2020, Торонто, Канада) — канадська військова кореспондентка, газетна оглядачка, телеведуча та мемуаристка.

Блетчфорд була першою жінкою-колумністом у Канаді, яка писала про спорт у 1975-1977 роках. За свою 48-річну кар'єру вона працювала у всіх чотирьох газетах Торонто, отримавши Національну газетну премію 1999 року за написання колонок. У 2019 році її було включено до Зали слави канадських новин. Її книга "П'ятнадцять днів: Історії хоробрості, дружби, життя і смерті зсередини нової канадської армії" також отримала Літературну премію генерал-губернатора в нон-фікшн 2008 року.

Життєпис

Народилася 20 травня 1951 року в місті Руен-Норанда у Квебеку. Згодом сім'я переїхала у Торонто.

Крісті Блатчфорд закінчила Колегіальний інститут Північного Торонто у 1970 році, та Школу журналістики Раєрсонського університету в 1973 році. Під час навчання дописувала в університетську газету «The Ryersonian».

Після університету працювала спортивною оглядачкою щоденної канадської газети «The Globe and Mail» з 1973 по 1977 рік.

З 1977 по 1982 рік працювала в одній з найбільших щоденних канадських газет «Toronto Star».

У 1982 році перейшла працювати у газету «National Post».

З 2003 по 2011 рік Крісті Блатчфорд знову працювата колумністкою у газеті «The Globe and Mail».

У 2006—2007 роках Блатчфорд здійснила чотири поїздки в Афганістан, де висвітлювала роль Канади у війні в Афганістані. На основі цих матеріалів у 2008 році опублікувала книгу «Fifteen Days: Stories of Bravery, Friendship, Life and Death from Inside the New Canadian Army».

У статті в інтернет-газеті National Post від 22 серпня 2011 року вона розкритикувала потік підтримки, викликаний смертю федерального лідера НДП і лідера опозиції в парламенті Канади Джека Лейтона, назвавши це "публічним спектаклем", і згадавши про "канонізацію" Лейтона. Це викликало обурення самої Блетчфорд. Коментар Блетчфорд щодо самогубства Рехте Парсонс у 2013 році також призвів до того, що батько Парсонс звинуватив Блетчфорд у тому, що вона звинувачує жертву.

У червні 2018 року Блетчфорд сказав про субсидування преси: "Не дай Боже, щоб Оттава також почала субсидувати газети. Як журналіста, мене від цієї думки пересмикує".

Нагороди

• 2008 — Премія генерал-губернатора за книгу «Fifteen Days: Stories of Bravery, Friendship, Life and Death from Inside the New Canadian Army»
• 1999 — «National Newspaper Awards»

Хвороба і смерть

Після того, як Блетчфорд довелося перервати свою роботу з висвітлення федеральної виборчої кампанії 2019 року через ниючий біль у м'язах, у листопаді 2019 року їй діагностували рак легенів, який, як виявилося, дав метастази в кістки хребта і стегна на момент виявлення. Того ж місяця Блетчфорд була включена до Зали слави канадських новин, але не змогла бути присутньою на церемонії.

Вона взяла відпустку для написання своєї колонки і звернулася за лікуванням до Онкологічного центру принцеси Маргарет, де пройшла кількамісячний курс операцій, променевої терапії, хіміотерапії та імунотерапії. 12 лютого 2020 року вона померла в Торонто.

Доробок

Нехудожня література

Гумор

• Spectator Sports (1986)
• Close Encounters (1988)

Репортажі

• Fifteen Days: Stories of Bravery, Friendship, Life and Death from Inside the New Canadian Army (2007)
• The Black Hand: The Bloody Rise and Redemption of «Boxer» Enriquez, a Mexican Mob Killer (2008)
• Helpless: Caledonia's Nightmare of Fear and Anarchy, and How the Law Failed All of Us (2010)
• Life Sentence: Stories From Four Decades of Court Reporting — Or, How I Fell Out of Love with the Canadian Justice System (2016)

Примітки

_1-1">^б Iconic Canadian journalist Christie Blatchford dies at age 68

Coulter, Diana (spring 1984). «Blatchford Behind the Byline: When it comes to the real Christie Blatchford, reading is not believing [Архівовано 2012-03-27 у Wayback Machine.]», Ryerson Review of Journalism(англ.)

Blatchford Behind the Byline :: Ryerson Review of Journalism :: The Ryerson School of Journalism. Rrj.ca. 20 травня 1951. Архів оригіналу за 27 березня 2012. Процитовано 13.02.2019.(англ.)

Foundation News (PDF). North Toronto Collegiate alumni newsletter. Архів оригіналу (PDF) за 15 серпня 2016. Процитовано 13 лютого 2019.

(June 1, 2011). «Journalist Christie Blatchford leaves Globe and Mail for Postmedia [Архівовано 24 жовтня 2012 у Wayback Machine.]», «Toronto Star»(англ.)

Blatchford, Christie (June 25, 2011). «Christie Blatchford: Surrounded by our troops, I've never felt so alive [Архівовано 2012-07-18 у Archive.is]», National Post(англ.)

National Post. nationalpost (en-CA) . Процитовано 4 лютого 2023.

Christie Blatchford: Mainstream media is starving — but certainly not the CBC. nationalpost (en-CA) . Процитовано 4 лютого 2023.

(June 1, 2011). «News veteran Christie Blatchford joins Postmedia [Архівовано 10 листопада 2012 у Wayback Machine.]», CBC News(англ.)

Houpt, Simon (12 лютого 2020). Veteran journalist Christie Blatchford was known for her work ethic and wit. The Globe and Mail (en-CA) . Процитовано 12 лютого 2023.

. Процитовано 12 лютого 2023.

Truth always, no matter the consequences: Christie Blatchford and Lorrie Goldstein enter news hall of fame. nationalpost (en-CA) . Процитовано 12 лютого 2023.

Dead at 68: Christie Blatchford was a tenacious voice for victims, a thorn to the smug. nationalpost (en-CA) . Процитовано 12 лютого 2023.