Кукурудзяна олія

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Кукурудзяна олія
Зображення
Водний слід 2575 кубічний метр на тонну[[:en:Arjen_Hoekstra|Hoekstra A. Y.]],_[[:d:Q57906109|Mekonnen M. M.]]_Table_3_//_[[:d:Q21128908|The_green,_blue_and_grey_water_footprint_of_crops_and_derived_crop_products]]_//_''[[:en:Hydrology_and_Earth_System_Sciences|Hydrology_and_Earth_System_Sciences]]''_—_[[:en:Copernicus_Publications|Copernicus_Publications]],_2011._—_Vol. 15,_Iss. 5._—_P. 1577–1600._—_ISSN_[https://www.worldcat.org/issn/1027-5606_1027-5606];_[https://www.worldcat.org/issn/1607-7938_1607-7938]_—_[http://dx.doi.org/10.5194/HESS-15-1577-2011_doi:10.5194/HESS-15-1577-2011][[d:Track:Q5168538]][[d:Track:Q21128908]][[d:Track:Q57906109]][[d:Track:Q15755050]][[d:Track:Q38804532]]-1">[1]
Виробляється з Z. mays
Кукурудзяна олія в 5-літрових пластикових пляшках.
Кукурудзяні качани — сировина для виробництва кукурудзяної олії.

Кукурудзяна олія (маїсова олія) — жирна рослинна олія, що отримується із зерен кукурудзи[2].

Властивості

[ред. | ред. код]

Кукурудзяна олія має приємні запах і смак. Колір — від світло-жовтого до червонувато-коричневого.

  • Густина при 10 °C — 924 кг/м³
  • Температура застигання — від −10 до −15 °C
  • Кінематична в'язкість при 20 °C — 60,6·10−6 м²/сек
  • Показник заломлення (при 20 °C) — 1,471—1,473.
  • Йодне число — 117—123.

Склад

[ред. | ред. код]

За своїм хімічним складом кукурудзяна олія подібна до соняшникової олії[джерело?].

Вміст жирних кислот:

  • насичених (сумарно): 10—14 %,
  • ненасичених (сумарно): 85—86 %.

Кукурудзяна олія містить кислоти (у %): 2,5—4,5 стеаринова, 8—11 пальмітинова, 0,1—1,7 міристинова, 0,4 арахінова, 0,2 лігноцеринова, 30—49 олеїнова, 40—56 ліноленова, 0,2—1,6 гексадеценова[джерело?].

Кукурудзяна олія є напіввисихаючою.

Застосування

[ред. | ред. код]

Кукурудзяну олію ділять на види і марки:

  • нерафінована,
  • рафінована недезодорована,
  • рафінована дезодорована марки Д (для виробництва продуктів дитячого та дієтичного харчування)
  • рафінована дезодорована марки П (для постачання в торговельну мережу та на підприємства громадського харчування).

Сира олія широко застосовується в промисловості: у миловарінні, у виробництві мастильних матеріалів, вичинці шкур тощо[2]. Рафінована олія є харчовою і використовується в кулінарії, кондитерській промисловості, у сумішах з іншими оліями та ін. Застосовують її для приготування різного тіста, хлібобулочних виробів, соусів, використовують при виготовленні дитячого харчування. Кукурудзяна олія у 2,5 раза калорійніша від крохмалю[3].

У медицині використовують для протидії склеротичним бляшкам.

Корисні властивості

[ред. | ред. код]
  • Кукурудзяна олія рекомендована хворим на цукровий діабет, тому що значно знижує рівень цукру у крові[джерело?].
  • Допомагає хворим на ожиріння, бо покращує обмін речовин та виводить шкідливі токсини з організму[джерело?].
  • Є профілактикою ракових захворювань[джерело?].
  • Бореться з карієсом та лікує запалення ясен[джерело?].
  • Також фосфатиди (лецитин) кукурудзяної олії входять до складу клітинних мембран і відіграють важливу роль в забезпеченні функцій тканини головного мозку[джерело?].
  • В косметології бореться із сухістю шкіри обличчя та відновлює сухе та ламке волосся[джерело?].

Протипоказання

[ред. | ред. код]

Кукурудзяну олію небажано вживати людям із підвищеним зсіданням крові та схильністю до тромбозів, а також при виразковій хворобі шлунка чи дванадцятипалої кишки[джерело?].

Примітки

[ред. | ред. код]
_1-0">↑ Hoekstra A. Y., Mekonnen M. M. Table 3 // The green, blue and grey water footprint of crops and derived crop products // Hydrology and Earth System SciencesCopernicus Publications, 2011. — Vol. 15, Iss. 5. — P. 1577–1600. — ISSN 1027-5606; 1607-7938doi:10.5194/HESS-15-1577-2011
  • а б Інформаційна компанія «Про-Агро» «АГРОСФЕРА»: #9 (513) від 05.03.2012 [Архівовано 15.05.2011, у Wayback Machine.]
  • Манохіна-Тимошенко О. В. Вплив препарату ЕМ-1 на якість зерна кукурудзи. [Архівовано 1 грудня 2012 у Wayback Machine.] / Вісник Полтавської державної аграрної академії Науково-виробничий журнал [Архівовано 1 грудня 2012 у Wayback Machine.]. — 2010,№ 1.
  • Див. також

    [ред. | ред. код]

    Посилання

    [ред. | ред. код]