Лазуткін Дмитро Михайлович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Дмитро Лазуткін
Лазуткін Дмитро Михайлович
Дмитро Лазуткін
Народився18 листопада 1978(1978-11-18) (45 років)
Київ
ГромадянствоУкраїна Україна
Діяльністьречник Міністерства оборони України[1]
Сфера роботипоезіяCzech_National_Authority_Database[[d:Track:Q13550863]]-2">[2], журналістикаCzech_National_Authority_Database[[d:Track:Q13550863]]-2">[2] і телевізійне виробництвоdCzech_National_Authority_Database[[d:Track:Q13550863]]-2">[2]
Alma materНТУУ КПІ ім. Ігоря Сікорського
Мова творівукраїнська
Нагороди
Національна премія України імені Тараса Шевченка — 2024
ПреміїБлаговіст, Смолоскип

CMNS: Лазуткін Дмитро Михайлович у Вікісховищі

Дмитро Лазуткін (18 листопада 1978, Київ) — український поет, журналіст, телевізійний продюсер, спортивний коментатор. Лауреат Національної премії України імені Тараса Шевченка (2024). З 2023 року проходить військову службу у складі 47 ОМБр «Маґура» ЗС України. Речник Міністерства оборони України (з 10.04.2024)[3].

Життєпис

[ред. | ред. код]

Народився 1978 року в Києві. Закінчив Національний технічний університет України («НТУУ КПІ»). Працював інженером-металургом, тренером з карате, журналістом, ведучим програми «У світі єдиноборств», «ПроРегбі», «Чоловічий клуб» на Першому Національному телеканалі, коментував Олімпійські ігри в Пекіні, Ванкувері, Лондоні. Коментував бокс на телеканалі «Інтер». З 2018 року працює генеральним продюсером телеканалу XSPORT. Є незмінним учасником поетичного фестивалю Каштановий Дім.

23 серпня 2021 взяв участь у фестивалі «Ти у мене єдина» в Сєвєродонецьку, підтримавши своїм виступом встановлення рекорду з наймасовішого виконання пісні Володимира Івасюка «Червона рута», коли цю пісню на центральній площі міста одночасно заспівали понад 5200 виконавців.[4]

Речник Міністерства оборони України

[ред. | ред. код]

З 10 квітня 2024 року виконує обов'язки речника Міністерства оборони України[5].

Твори

[ред. | ред. код]

Є автором вірша «Реквієм», який, покладений на музику Алли Загайкевич, став однією з частин ораторії «З нами Бог» режисера Сергія Проскурні. Ця ораторія, присвячена Героям Небесної Сотні та військовим, що воюють на сході України, була поставлена на Софіївській площі до 23-ї річниці Незалежності України[6].

Поетичні збірки (українською)
Поетичні збірки (російською)
  • «Паприка грёз» (Москва: Новое литературное обозрение, 2006)
  • «Трактористы, не давите ёжиков!» (Київ: Каяла, 2020)

Поетичні збірки (польською):

Ocean Indyjski, Dmytro Łazutkin. (Wydawnitstwo Pogranicze/ 2003/.Przełożył Marcin Gaczkowski. Biblioteka Poezji Ukrainy "W OBLICZU WOJNY") [7]

Нагороди і стипендії

[ред. | ред. код]

Літературні

[ред. | ред. код]

-2002, — лауреат)

Спортивні

[ред. | ред. код]
  • бронзовий призер Кубка світу з кікбоксінгу і кік-джитсу
  • Чемпіон України з козацького двобою
  • Володар чорного поясу (1-го дану) з кемпо-карате
  • переможець Кубка Європи (2013) з елітних боїв (кікбоксинг, розділ фулл-контакт) за версією IFEF

Примітки

[ред. | ред. код]
_2-0">а Czech_National_Authority_Database[[d:Track:Q13550863]]
_2-1">б Czech_National_Authority_Database[[d:Track:Q13550863]]
_2-2">в Czech National Authority Database
d:Track:Q13550863
  • Поет і військовий Дмитро Лазуткін став речником Міноборони, Громадське радіо, 10.04.2024
  • На Луганщині встановили всеукраїнський рекорд з одночасного виконання пісні "Червона рута". Новинарня. 25 серпня 2021. Архів оригіналу за 27 серпня 2021.
  • Лауреат Шевченківської премії став речником Міноборони, Українська правда, 10.04.2024
  • Мистецька присвята сучасним українським Героям // Міністерство культури України. — 25 серпня 2014. Архів оригіналу за 29 листопада 2014. Процитовано 27 серпня 2014.
  • https://oficyna.pogranicze.sejny.pl/products/ocean-indyjski-dmytro-lazutkin. {{cite web}}: Пропущений або порожній |title= (довідка)
  • Указ Президента України № 143/2024 Про присудження Національної премії України імені Тараса Шевченка
  • З ІСТОРІЇ ПРЕМІЙ ІМЕНІ ЮРІЯ ЯНОВСЬКОГО. https://n-slovo.com.ua. 20.12.2018.
  • Джерела

    [ред. | ред. код]

    Посилання

    [ред. | ред. код]