Левові ворота
| Левові ворота | |
|---|---|
| |
| 37°43′50″ пн. ш. 22°45′23″ сх. д. / 37.73080833336077689° пн. ш. 22.75640000002777796° сх. д.Координати: 37°43′50″ пн. ш. 22°45′23″ сх. д. / 37.73080833336077689° пн. ш. 22.75640000002777796° сх. д. | |
| Країна |  Греція |
| Розташування | Аргос-Мікінес |
| Тип | міська брама |
| Стиль | Циклопічна кладка |
| Дата заснування | 1250 до н. е. і 1300 до н. е.[https://beckchris.wordpress.com/visual-arts/art-history-101-part-ia-prehistoric-era-399-ce/_Make_Lists,_Not_War] |
  Левові ворота Левові ворота (Греція) | |
 | |
 Медіафайли у Вікісховищі | |
Левові ворота — вхідна брама акрополя Мікен, що у Греції. Побудована в середині XIII століття до н. е. разом з розширенням фортечних мурів міста. Свою назву отримала від барельєфа із зображенням левів, вміщеного над ними, який являє собою найдавніший зразок монументальної скульптури в Європі.
Левові ворота були головними з двох воріт стародавніх Мікен[2]. Їх збудували на південно-західному краю міста близько 1250 року до н.е. Зображення левів на стіні нагадували відвідувачам Мікен про могутність тутешніх царів[3].
Місце розташування Левових воріт відкрив і відреставрував 1841 року грецький археолог Кіріакос Піттакіс в ході перших археологічних розкопок на археологічній ділянці Мікен[4].
Ворота побудовані з чотирьох монолітних бриль вапняка («циклопічна кладка»), вага притолоки становить близько 20 тонн. Просвіт являє собою правильний квадрат зі стороною 3,1 м. У внутрішній частині бічних стінок знаходяться поглиблення, що свідчать про те, що в давнину вони закривалися двома дерев'яними стулками. Одвірок посередині зроблений більш широким, щоби витримати вагу лежачої на ньому трикутної кам'яної плити-фронтону, вміщеної між двома виступами мурів, що утворюють трикутник[5].
Фронтон, що вінчає ворота, виконаний з твердого вапняку і прикрашений рельєфним зображенням двох левів. Вони зображені стоячими на задніх лапах, поверненими один до одного із передніми лапами, що спираються на два жертовника, які ж підтримують колону. На верхню частину колони спирається дах якоїсь споруди. Центральний стовп може бути абстрактним зображенням богині чи іншого божества[5].
Голови левів не збереглися. Збережені місця їх кріплення дозволяють зробити висновок, що вони були виконані з іншого матеріалу, можливо бронзи[5]. Рельєф, за однією з версій, є гербом династії Атридів, яка правила в місті у період будівництва Левових воріт.
- Aström, P.; Blomé, B. (1964). A Reconstruction of the Lion Gate Relief at Mycenae. Opuscula Atheniensia (OpAth). 5: 159—191.
- Blackwell, Nicholas G. (July 2014). Making the Lion Gate Relief at Mycenae: Tool Marks and Foreign Influence. American Journal of Archaeology. Archaeological Institute of America. 118 (3): 451—488. doi:10.3764/aja.118.3.0451. JSTOR 10.3764/aja.118.3.0451. S2CID 193336855.