Очікує на перевірку

Лео Сілард

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Лео Сілард
угор. Szilárd Leó
Народився11 лютого 1898(1898-02-11)
Будапешт, Угорське королівство[d], Австро-УгорщинаСилард_Лео_//_[[:ru:Большая_советская_энциклопедия_(третье_издание)|Большая_советская_энциклопедия]]:_[в_30_т.]_/_под_ред._[[:Прохоров_Олександр_Михайлович|А. М. Прохорова]]_—_3-е_изд._—_[[:Москва|Москва]]:_[[:Велика_російська_енциклопедія_(видавництво)|Советская_энциклопедия]],_1969.[[d:Track:Q649]][[d:Track:Q17378135]]-1">[1]
Помер30 травня 1964(1964-05-30) (66 років)
Ла-Хоя, Сан-Дієґо, Каліфорнія, США
·інфаркт міокарда
ПохованняКерепеші
Місце проживанняУгорщина
Німеччина
США
Країна Угорщина
 Німеччина
 США
Національністьугорець
Діяльністьфізик-ядерник, винахідник, фізик, викладач університету, письменник наукової фантастики, науковець, молекулярний біолог
Alma materБерлінський технічний університет
Гумбольдський університет
Галузьатомна фізика, молекулярна біологіяCzech_National_Authority_Database[[d:Track:Q13550863]]-2">[2], фізика, ланцюгова реакціяCzech_National_Authority_Database[[d:Track:Q13550863]]-2">[2], атомна бомба[d]Czech_National_Authority_Database[[d:Track:Q13550863]]-2">[2] і ядерний реакторCzech_National_Authority_Database[[d:Track:Q13550863]]-2">[2]
ЗакладHU Berlin
Берлінський технічний університет
Колумбійський університет
Чиказький університет
Брандейський університет
Науковий керівникМакс фон Лауе
ВчителіМакс фон Лауе
ЧленствоАмериканська академія мистецтв і наук
Американське фізичне товариствоNNDB_—_2002.[[d:Track:Q1373513]]-3">[3]
Emergency Committee of Atomic Scientistsd
Національна академія наук США
Відомий завдяки:ядерна ланцюгова реакція
петиція Сіларда
Кобальтова бомба
У шлюбі зGertrud Weiss Szilardd
Нагороди
Автограф
Висловлювання у Вікіцитатах
CMNS: Лео Сілард у Вікісховищі

Лео Сілард (англ. Leo Szilard, угор. Szilárd Leó, трапляється також написання Сцилард; 11 лютого 1898(18980211), Будапешт, Австро-Угорщина — 30 травня 1964, Ла-Хойя, Каліфорнія, США) — американський фізик та письменник-фантаст угорського походження.

Лео Сілард відомий своїми працями в галузі ядерної фізики. 1934 року виявив ефект руйнування хімічного зв'язку під впливом нейтронів, який став відомий як ефект Сіларда — Чалмерса. 1939-го разом з іншими показав можливість здійснення ланцюгової ядерної реакції при поділі ядер урану. Разом з Енріко Фермі визначив критичну масу 235U і взяв участь у створенні першого ядерного реактора. У 1942–1946 рр. як співробітник Металургійної лабораторії Чиказького університету брав участь у «Мангеттенському проєкті».

Життєпис

[ред. | ред. код]

Народився 11 лютого 1898 року в Будапешті в сім'ї інженера. Після закінчення реального училища в 1916 вступив до Технічного університету в Будапешті, але незабаром був призваний до армії до артилерійських військ. У 1920 році перебрався до Німеччини, навчався в Технологічному університеті в Берліні, потім у Берлінському університеті, де відвідував лекції з фізики, які читали Альберт Ейнштейн, Макс Планк і Макс фон Лауе. У 1922 закінчив університет з відзнакою, два роки працював у Хімічному інституті кайзера Вільгельма, займався експериментами з рентгенівської дифракції. У 1924 став асистентом Нобелівського лауреата Лауе у Берлінському інституті теоретичної фізики, у 1927—1932 працював у Берлінському університеті.

1926 року спільно з Альбертом Ейнштейном запропонував варіант конструкції абсорбційного холодильника. 1928-го запропонував ідею лінійного резонансного прискорювача. В 1929 році запропонував ідею циклотрона. 1934-го запропонував принцип автофазування.

1934 року у виявив ефект руйнування хімічного зв'язку під дією нейтронів, що здобув популярність як ефект Сіларда — Чалмерса.

В 1939 році обґрунтував можливість розвитку в урані самопідтримуваної ядерної реакції при поділі ядер урану. А також одним з перших довів, що в процесі ділення ядер урану випромінюються вторинні нейтрони. Спільно з В. Зінном отримав значення середнього числа вторинних нейтронів на один акт поділу.

В 1942—1946-х як співробітник Металургічної лабораторії Чиказького університету брав участь в Мангеттенському проєкті. У 1946 став професором Чиказького університету, займався дослідженнями з біофізики та молекулярної біології. У 1953 заснував лабораторію молекулярної біології в університеті Чикаго. У 1954 р. запропонував механізм регуляції ферментів за принципом негативного зворотного зв'язку, в 1959 р. створив теорію процесів старіння, запропонував спосіб діагностики лейкозів, методику променевої терапії. Займався вивченням регулювання клітинного метаболізму, імунологією, дослідженням функціонування центральної нервової системи.

У 1945 році підписав звернення до влади США («Звіт Франка») з проханням не проводити атомні бомбардування японських міст.

Сілард також є автором збірки наукової фантастики «Голос дельфінів та інші оповідання» (1961).

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Силард_Лео_//_[[:ru:Большая_советская_энциклопедия_(третье_издание)|Большая_советская_энциклопедия]]:_[в_30_т.]_/_под_ред._[[:Прохоров_Олександр_Михайлович|А. М. Прохорова]]_—_3-е_изд._—_[[:Москва|Москва]]:_[[:Велика_російська_енциклопедія_(видавництво)|Советская_энциклопедия]],_1969.[[d:Track:Q649]][[d:Track:Q17378135]]
_1-0">↑ Силард Лео // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохорова — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
  • ↑ Czech_National_Authority_Database[[d:Track:Q13550863]]
    • _2-0">а Czech_National_Authority_Database[[d:Track:Q13550863]]
    _2-1">б Czech_National_Authority_Database[[d:Track:Q13550863]]
    _2-2">в Czech_National_Authority_Database[[d:Track:Q13550863]]
    _2-3">г Czech National Authority Database
    d:Track:Q13550863
  • NNDB_—_2002.[[d:Track:Q1373513]]