Лесгафт Петро Францович
Лесгафт Петро Францович | |
---|---|
Народився | 8 (20) вересня 1837, 21 вересня (3 жовтня) 1837[[:d:Q126722605|Педагоги_и_психологи_мира]] Санкт-Петербург, Російська імперія |
Помер | 28 листопада (11 грудня) 1909[[:d:Q126722605|Педагоги_и_психологи_мира]] Каїр, Єгипет |
Поховання | Літераторські мостки |
Країна | Російська імперія |
Діяльність | лікар, анатом, хірург |
Alma mater | Імператорська медико-хірургічна академіяd, Петрішулеd, Військово-медична академія імені С. М. Кірова і Училище Святої Анниd |
Науковий ступінь | доктор медичних наук |
Науковий керівник | Wenzel Gruberd |
Відомі учні | Красуська Анна Адамівна |
Заклад | Імператорський Казанський університет і Імператорський Санкт-Петербурзький університетd |
Нагороди | |
Петро Францович Лесгафт (8 (20) вересня 1837, Санкт-Петербург — 28 листопада 1909, Єгипет) — біолог, анатом, антрополог, лікар, педагог, творець наукової системи фізичного виховання, прогресивний громадський діяч Росії.
Народився в Санкт-Петербурзі. Початкову освіту здобув вдома.
1856 — поступив у Медико-хірургічну академію, де вивчав анатомію під керівництвом професора Грубера.
З 1861 — працював у хірургічній клініці.
1865 — отримав ступінь доктора медицини, захистивши дисертацію «Про закінчення поздовжніх м'язових волокон прямої кишки у людини і деяких тварин». 1868 року — захистив дисертацію «Колотомія в лівій поперековій області з анатомічного погляду», здобувши ступінь доктора хірургії.
1869-1871 — екстраординарний професор нормальної анатомії в Казанському університеті.
1884 — викладач анатомії в Санкт-Петербурзькому університеті.
1897 — подає у відставку і покидає стіни університету. 1899 — ставить свій підпис під «Протестом 99-ти». Його прогресивні погляди, поїздки закордон — все це зіграло свою роль в тому, що йому забороняють читати лекції і висилають на проживання в Теріокі. У 1902 пише прохання і одержує дозвіл вернутися в Петербург та відновитися на посаді директора Біологічної лабораторії.
З 13 листопада 1909 року перебував на лікуванні в Єгипті. Однак стан погіршувався, і 28 листопада вченого не стало. Труну з тілом відправили до Росії і 19 грудня його поховали на Волковському цвинтарі у Санкт-Петербурзі.
П. Ф. Лесгафт мав складні й натягнуті стосунки з відомим фізкультурним і спортивним діячем О. Бутовським через різний підхід до розуміння питань фізкультури й спорту, особливо при вихованні підростаючого покоління. П. Ф. Лесгафт (на відміну від О. Д. Бутовського) у своїх працях подавав негативне ставлення до спорту, виступав проти застосування в процесі фізичного виховання будь-яких гімнастичних приладів, був противником використання фізичних вправ для рук, бо, як він вважав, вони призначені для виконання усілякої тонкої роботи[2].
- ↑ [[:d:Q126722605|Педагоги_и_психологи_мира]]
_—_2012. [[d:Track:Q126722605]]