Луцій Помпоній Флакк

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Луцій Помпоній Флакк
Ім'я при народженніLucius Pomponius Flaccus
Народивсяневідомо
Помер35(0035)
ПідданствоРимська імперія
Діяльністьполітик, державний і військовий діяч
Посададавньоримський сенатор[d], legatus Augusti pro praetored і консул
Військове званняконсул
Термін17 рік н. е.
ПопередникПублій Помпоній Грецин
НаступникГай Вібій Марс
РідПомпонії
Брати, сестриПублій Помпоній Грецин
У шлюбі зVistiliad
ДітиПублій Помпоній Секунд і Квінт Помпоній Секунд

Лу́цій Помпо́ній Флакк (лат. Lucius Pomponius Flaccus; ? — 35) — політичний, державний та військовий діяч Римської імперії, консул 17 року.

Життєпис

[ред. | ред. код]

Походив з роду нобілів Помпоніїв. Про місце й дату народження немає відомостей. Замолоду підтримував листування з Овідієм. Водночас був близьким другом імператора Тиберія.

У 16 році служив у провінція Мізія під орудою Гая Попея Сабіна. У 17 році його було обрано консулом разом з Гаєм Целієм Руфом.

У 18—19 році призначений імператорським легатом—пропретором до Мізії. Того ж року за наказом імператора Тиберія втрутився у конфлікт у Фракії. Тут цар Раскупорід II вбив свого небожа Котіса. Луцій Помпоній переконав Раскупоріда з'явитися на суд до Риму. Потім поставив новим царем Реметалка II.

У 33 році Луція Помпонія було призначено імператорським легатом до Сирії. Підтримував клопотання Ірода Агріппи щодо повернення батьківського спадку. Під час своєї каденції помер у 35 році.

Джерела

[ред. | ред. код]