Луї Ніколя Даву

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Луї Ніколя Даву
Народився10 травня 1770(1770-05-10)[[:Національна_бібліотека_Франції|Bibliothèque_nationale_de_France]]_[http://data.bnf.fr/ark:/12148/cb126000772_BNF]:_платформа_відкритих_даних_—_2011.[[d:Track:Q19938912]][[d:Track:Q54837]][[d:Track:Q193563]]-1">[1]база_даних_Léonore_—_[[:Міністерство_культури_Франції|ministère_de_la_Culture]].[[d:Track:Q2886420]][[d:Track:Q384602]]-4">[4][…]
Анну
Помер1 червня 1823(1823-06-01)[[:Національна_бібліотека_Франції|Bibliothèque_nationale_de_France]]_[http://data.bnf.fr/ark:/12148/cb126000772_BNF]:_платформа_відкритих_даних_—_2011.[[d:Track:Q19938912]][[d:Track:Q54837]][[d:Track:Q193563]]-1">[1]SNAC_—_2010.[[d:Track:Q29861311]]-2">[2][…] (53 роки)
Париж, ФранціяДаву_Луи_Никола_//_[[:ru:Большая_советская_энциклопедия_(третье_издание)|Большая_советская_энциклопедия]]:_[в_30_т.]_/_под_ред._[[:Прохоров_Олександр_Михайлович|А. М. Прохорова]]_—_3-е_изд._—_[[:Москва|Москва]]:_[[:Велика_російська_енциклопедія_(видавництво)|Советская_энциклопедия]],_1969.[[d:Track:Q649]][[d:Track:Q17378135]]-5">[5]
·туберкульоз
ПохованняGrave of Louis Nicolas Davoutd
Країна Франція
Діяльністьполітик, офіцер, воєначальник
Галузьвійськова справаCzech_National_Authority_Database[[d:Track:Q13550863]]-6">[6]
Знання мовфранцузька[[:Національна_бібліотека_Франції|Bibliothèque_nationale_de_France]]_[http://data.bnf.fr/ark:/12148/cb126000772_BNF]:_платформа_відкритих_даних_—_2011.[[d:Track:Q19938912]][[d:Track:Q54837]][[d:Track:Q193563]]-1">[1]Czech_National_Authority_Database[[d:Track:Q13550863]]-6">[6]
УчасникРеволюційні війни і Наполеонівські війни
Роки активностіз 1788
Титулгерцог
ПосадаMayor of Savigny-sur-Orged, Воєнний міністр Франціїd і пер Франції[d]
Військове званняМаршал Імперії[d] і генералCzech_National_Authority_Database[[d:Track:Q13550863]]-6">[6]
БатькоJean-François d'Avoutd
МатиFrançoise-Adélaïde Minard de Velarsd
РодичіAdalbert de Beaumontd
Брати, сестриLouis Alexandre Davoutd
У шлюбі зAimée Davoutd
ДітиAdélaïde-Louise d'Eckmühl de Blocquevilled, Joséphine Davout d'Auerstaedtd, Napoléon-Louis Davoutd і Adèle Napoléonie Davout d'Eckmühld
Автограф
Нагороди

Луї́ Ніколя́ Даву́ (фр. Louis Nicolas Davout чи D'Avout, Davoust, 10 травня 1770 — 1 червня 1823) — полководець наполеонівських війн, герцог Ауерштедтський, князь Екмюльський (фр. duc d'Auerstaedt, prince d'Eckmühl), маршал Франції. Мав прізвисько «залізний маршал». Був єдиним наполеонівським маршалом, який не програв до 1815 жодної битви.

Біографія

[ред. | ред. код]

Виховувався в Брієнській військовій школі разом з Наполеоном; командував батальйоном під начальством Дюмур'є, брав участь у походах 17931795. Коли Дюмур'є зрадив республіканському правлінню, став першим, хто намагався заарештувати опального генерала.

Під час єгипетської експедиції багато в чому завдяки йому була здобута перемога під Абукіром.

У 1805 став маршалом та брав участь як в Ульмській операції, так і у битві під Аустерліцем, де його третій корпус витримав головний удар російсько-пруських військ.

У 1806 корпус в 26 000 під проводом Даву завдав нищівної поразки вдвічі чисельнішій армії герцога Брауншвейзького під Ауерштедтом, внаслідок чого він отримав герцогський титул.

У 1809 сприяв поразці австрійців при Екмюлі та Ваграмі, внаслідок чого отримав князівський титул.

У 1812, вже як командувач першого корпусу Великої Армії, був поранений у Бородинській битві; в 1813, після битви під Лейпцигом, замкнувся в Гамбурзі і здав його лише після повалення Наполеона.

Під час першої реставрації залишався без роботи; після повернення Наполеона з острова Ельби був призначений військовим міністром і командував військами біля Парижа, який віддав союзникам після битви при Ватерлоо лише за умови повної амністії для офіцерів, що під час «Ста днів» перейшли на бік Наполеона. В разі ненадання таких гарантій Даву обіцяв піти з армією за Сену і продовжити супротив. Одначе, як показав час, не зважаючи на обіцянки союзників, умова амністії виконана не була.

У період «білого терору» на судовому процесі проти маршала Нея, що завершився смертним вироком останньому, Даву був одним з небагатьох, хто без коливань став на захист маршала. Сам герцог Ауерштедтський не опинився на лаві підсудних з двох причин — через свою популярність у народі та через те, що виявився єдиним маршалом, котрий не приніс присяги королю Людовику XVIII, зберігши вірність Наполеонові, завдяки чому й уник обвинувачень у державній зраді.

У 1818 прийнятий при дворі Людовика XVIII, а в 1819 його було піднесено до звання пера Франції.

Помер 1 червня 1823 від туберкульозу легенів.

Відгуки сучасників

[ред. | ред. код]

«Це один з найбільш славних та чистих героїв Франції»

Наполеон

«Видатна людина, яку поки що не оцінено гідно»

Стендаль

Примітки

[ред. | ред. код]
_1-0">а [[:Національна_бібліотека_Франції|Bibliothèque_nationale_de_France]]_[http://data.bnf.fr/ark:/12148/cb126000772_BNF]:_платформа_відкритих_даних_—_2011.[[d:Track:Q19938912]][[d:Track:Q54837]][[d:Track:Q193563]]
_1-1">б [[:Національна_бібліотека_Франції|Bibliothèque_nationale_de_France]]_[http://data.bnf.fr/ark:/12148/cb126000772_BNF]:_платформа_відкритих_даних_—_2011.[[d:Track:Q19938912]][[d:Track:Q54837]][[d:Track:Q193563]]
_1-2">в [[:Національна_бібліотека_Франції|Bibliothèque_nationale_de_France]]_[http://data.bnf.fr/ark:/12148/cb126000772_BNF]:_платформа_відкритих_даних_—_2011.[[d:Track:Q19938912]][[d:Track:Q54837]][[d:Track:Q193563]]
_1-3">г Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
d:Track:Q19938912d:Track:Q54837d:Track:Q193563
  • SNAC_—_2010.[[d:Track:Q29861311]]