Лючія Бозе

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Лючія Бозе
італ. Lucia Bosè
Ім'я при народженніЛючія Борлоні
Народилася28 січня 1931(1931-01-28)[http://www.imdb.com/name/nm0098393/_Person_Profile]_//_Internet_Movie_Database_—_1990.[[d:Track:Q37312]]-3">[3]SNAC_—_2010.[[d:Track:Q29861311]]-4">[4][…]
Мілан, Королівство Італія
Померла23 березня 2020(2020-03-23)-6">[6]Ugolini C._[https://www.repubblica.it/spettacoli/cinema/2020/03/23/news/lucia_bose_-252074470/?ref=RHPPTP-BH-I252073252-C12-P2-S1.12-T1_Coronavirus,_è_morta_Lucia_Bosé:_era_ricoverata_a_Segovia]_—_2020.-7">[7][…] (89 років)
Сеговія, Кастилія і Леон, Іспанія-9">[9]-10">[10][https://www.elmundo.es/cultura/cine/2020/03/23/5e78bb62fdddffdea98b4677.html_El_Mundo]_—_[[:Мадрид|Madrid]]:_[[:es:Unidad_Editorial|Unidad_Editorial]],_1989._—_337172_екз._—_ISSN_[https://www.worldcat.org/issn/1697-0179_1697-0179];_[https://www.worldcat.org/issn/1576-6969_1576-6969][[d:Track:Q2807]][[d:Track:Q2056424]][[d:Track:Q921217]]-8">[8]
Громадянство Італія
 Іспанія
Діяльністьакторка, модель
Роки діяльностіз 1950 року
У шлюбі зЛуїс Мігель Домінгін
ДітиМігель Босеd[https://www.europapress.es/chance/gente/noticia-muere-lucia-bose-89-anos-causa-coronavirus-20200323143227.html_Europa_Press]_—_1953.[[d:Track:Q3060712]]-11">[11], Paola Dominguínd і Lucía Dominguínd
IMDbID 0098393
Нагороди та премії
орден Громадянських заслуг
CMNS: Лючія Бозе у Вікісховищі

Лючія Борлоні, відома під прізвищем Бозе (італ. Lucia Bosé; *28 січня 1931(19310128), Мілан — 23 березня 2020) — італійська акторка та модель. Була популярна в період італійського неореалізму 1950-х.

Біографія

[ред. | ред. код]

Працювала ученицею пекаря в міланській пекарні.

У 1947 році Лючія Бозе взяла участь у конкурсі краси «Міс Італія» і здобула перемогу. Її запросили в кіно. Не отримавши професійної освіти, озброєна мінімумом акторської техніки, Лючія Бозе знаходила опору в природній інтуїції, природності існування в кадрі. Джузеппе Де Сантіс відкрив для кіно Бозе в своїх фільмах — «Немає миру під оливами» ((1950) і «Рим, 11:00» (1952). Свій успіх акторка закріпила у фільмах «Дівчата з площі Іспанії» (1952, реж. Лучано Еммера) і «Розгромлені» (1955, реж. Франческо Мазеллі).

Акторка стає одним із символів італійського неореалізму, її ім'я називають поряд з Анною Маньяні, Рафом Валлоне, Сільваною Мангано, Массімо Джиротті. Лючії Бозе довелося першій висловити тему тотального самотності, яку розвивав у своїй творчості Мікеланджело Антоніоні. Бозе зіграла дві різнопланові ролі в кінострічках Мікеланджело Антоніоні: «Хроніка одного кохання» (1950) і «Дама без камелій» (1953).

Яскравою і значною для акторки виявилися зустрічі з іспанськими режисерами Х. А. Бардемом у фільмі «Смерть велосипедиста» (1955) і Луїса Бунюеля в картині «Це називається зорею» (1956). У 1958 році акторка на ціле десятиліття покинула успішний світ кіно, повністю присвятивши себе вихованню сина і дочки. Після розлучення з відомим іспанським матадором Луїсом Мігелем Домінгіном в 1968 році Бозе поступово повернулася в кінематограф. На стику 1960-1970-х років вона грала у Федеріко Фелліні, братів Тавіані, Маріо Болоньїні.

У 1980-ті активно знімалася у Франції, Швейцарії, Італії та Іспанії. Італійський та іспанський кінематограф все відвертіше перетворювався на комерційний і Лючія Бозе вже не мала можливості надалі демонструвати своє потужне драматичне дарування.

Тривалий час Лючія Бозе жила в Іспанії, де вела активну громадську діяльність. Так, у 1999 році в місті Сеговія під Мадридом Лючія Бозе разом з дочкою Паолою і сином, відомим співаком і актором Мігелем Бозе, відкрила Музей ангелів. Експозиції музею успішно демонструються по всьому світу.

Померла на 90-му році життя (2020) від COVID-19[12].

Фільмографія

[ред. | ред. код]
  • 1950 Немає миру під оливами (реж. Джузеппе Де Сантіс)
  • 1950 Хроніка одного кохання (Cronaca di un amore) — Паола Молон
  • 1951 Дівчата з площі Іспанії (Le ragazze di Piazza di Spagna, реж. Лучано Еммера) — Маріса Бенвенуті
  • 1952 «Рим, 11:00» (реж. Джузеппе Де Сантіс)
  • 1953 «Дама без камелій» (реж. Мікельанджело Антоніоні)
  • 1955 Розгромлені (Gli sbandati) — Лючія
  • 1955 «Смерть велосипедиста» (реж. Х. А. Бардем)
  • 1956 «Це називається зорею» (реж. Луїс Бунюель)
  • 1970 «Метелло» (реж. Мауро Болоньїні)

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. [[:Національна_бібліотека_Франції|Bibliothèque_nationale_de_France]]_[http://data.bnf.fr/ark:/12148/cb139300551_BNF]:_платформа_відкритих_даних_—_2011.[[d:Track:Q19938912]][[d:Track:Q54837]][[d:Track:Q193563]]
_1-0">↑ Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  • [[:Німецька_національна_бібліотека|Deutsche_Nationalbibliothek]]_[http://d-nb.info/gnd/128607165/_Record_#128607165]_//_Gemeinsame_Normdatei_—_2012—2016.[[d:Track:Q27302]][[d:Track:Q36578]]
    • _2-0">↑ Deutsche Nationalbibliothek Record #128607165 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
    d:Track:Q27302d:Track:Q36578
  • [http://www.imdb.com/name/nm0098393/_Person_Profile]_//_Internet_Movie_Database_—_1990.[[d:Track:Q37312]]
    • _3-0">↑ Person Profile // Internet Movie Database — 1990.
    d:Track:Q37312
  • SNAC_—_2010.[[d:Track:Q29861311]]
    • _4-0">↑ SNAC — 2010.
    d:Track:Q29861311
  • Filmportal.de_—_2005.[[d:Track:Q15706812]]