Лікійський алфавіт

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Лікійський алфавіт
Створене{{{date}}}
унікод

Лікійський алфавіт — використовувався для запису лікійської мови на останній стадії її існування. Подібно до інших малоазійських алфавітів виник під впливом грецького алфавіту, але не безпосередньо від нього, а від фінікійського алфавіту. З цієї причини зовнішню схожість з грецьким алфавітом оманливе: ряд букв, подібних за формою, мають зовсім інші значення. Хоча лікійська писемність у своїй основі є алфавітною, у ній спостерігаються деякі пережитки консонантизму фінікійського алфавіту, від якого він походить (тобто один знак для приголосного може означати склад).

Дешифрування відбувалося поетапно в кінці XIX — поч. XX ст. Внесок в інтерпретацію окремих написів внесли Сікс (Нідерланди), Ембер (Франція), Картрайт (Велика Британія), Бугге, Торп. Дешифрування завершили В. Томсен, Г. Педерсен та П. Мериджи[1].

Перелік знаків

[ред. | ред. код]

Лікійський алфавіт[2][3] містив 29 знаків. Деякі звуки передавалися поєднаннями знаків, які вважаються однією літерою. Було 6 голосних (звук «o» був відсутній), плюс два носових голосних, і два знаки незрозумілого значення. Дванадцять лікійських букв не мають аналогів у грецькому алфавіті.

Лікійський алфавіт
Лікійських літера Транслітерація Транскрипція Примітка
𐊀 a голосний
𐊂 b проривний приголосний
𐊄 g проривний приголосний
𐊅 d проривний приголосний
𐊆 i голосний
𐊇 w напівголосний
𐊈 z сибілянт
𐊛 h сибілянт
𐊉 θ
𐊊 j or y напівголосний
𐊋 k проривний приголосний
𐊍 l латеральний приголосний
𐊎 m
𐊏 n
𐊒 u голосний
𐊓 p проривний приголосний
𐊔 κ [k]? [kʲ]? [h(e)]
𐊕 r сонорний приголосний
𐊖 s сибілянт
𐊗 t проривний приголосний поєднання ñt передає звук «d»: наприклад, 𐊑𐊗𐊁𐊎𐊒𐊜𐊍𐊆𐊅𐊀 / Ñtemuχlida відповідає грецькому імені Δημοκλείδης / Dēmokleídēs [4].
𐊁 e голосний
𐊙 ã носовий голосний складове значення «an», приклад: 𐊍𐊒𐊖𐊙𐊗𐊕𐊀 / Lusãtra відповідає грецькому імені Λύσανδρος / Lúsandros. [5]
𐊚 носовий голосний
𐊐 m
𐊑 ñ
𐊘 τ [tʷ]? [tʃ]?
𐊌 q
𐊃 β [k]? [kʷ]?
𐊜 χ [q]

Лікійський алфавіт в Юнікод

[ред. | ред. код]

Лікійський алфавіт включений у версію 5.1 стандарту Юнікод в діапазон U+10280 — U+1029F.

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. И. Фридрих. Дешифровка забытых письменностей и языков. Ликийский. Архів оригіналу за 24 липня 2009. Процитовано 9 листопада 2008.
  2. Adiego (2007) page 764.
  3. Bryce (1986) pages 56-57.
  4. Bryce, T.R. The Pronunciation of Delta in Greek and Lycian // Classical Philology. — 1986. — Т. 81, № 1 (1). — С. 56—58. — DOI:10.1086/366958. Процитовано 2008-03-18. First page displayable no charge.
  5. Bryce (1986) page 58.

Література

[ред. | ред. код]
  • Adiego, I.J.; Chris Markham, Translator (2007), Greek and Lycian, у Christidis, A.F.; Arapopoulou, Maria; Chriti, Maria (ред.), A History of Ancient Greek From the Beginning to Late Antiquity, Cambridge University press, ISBN 0-521-83307-8. Translator Chris Markham.
  • Trevor R. Bryce. The Lycians - Volume I: The Lycians in Literary and Epigraphic Sources. — Copenhagen : Museum Tusculanum Press[en], 1986.

Посилання

[ред. | ред. код]