Майк Гейлвуд

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Майк Гейлвуд
англ. Stanley Michael Bailey Hailwood
англ. Mike Hailwood
Майк Гейлвуд, Ассен, 1967 рік
Майк Гейлвуд, Ассен, 1967 рік
Майк Гейлвуд, Ассен, 1967 рік
Загальна інформація
ПрізвиськаМайк-Байк (англ. Mike-the-Bike)
НаціональністьАнглія англієць
Громадянство Велика Британія
Народження2 квітня 1940(1940-04-02)
Англія Грейт Мілтон, Оксфордшир, Англія
Смерть23 березня 1981(1981-03-23)
Англія Бірмінгем, Англія
·автомобільна аварія
ПохованняChurch of St Mary Magdalened
Причина смертіавтомобільна аварія
Alma materPangbourne Colleged
Вебсторінкаmikethebike.com
Спорт
Вид спортумотоспорт
ДисциплінаMotoGP: 125cc, 250сс, 350сс, 500сс
Нагороди
CMNS: Майк Гейлвуд у Вікісховищі

Стенлі Майкл Бейлі Гейлвуд, більш відомий як Майк Гейлвуд, або під прізвиськом Майк-Байк, MBE, GM (англ. Stanley Michael Bailey Hailwood; нар. 2 квітня 1940, Грейт Мілтон, Оксфордшир — пом. 23 березня 1981, Бірмінгем, Англія) — англійський мото- та автогонщик, дев'ятиразовий чемпіон світу з шосейно-кільцевих мотоперегонів MotoGP, учасник чемпіонату світу з автоперегонів Формула-1, чемпіон Європи з Формули-2. З 27 перемогами на етапах Гран-Прі є найуспішнішим британським мотогонщиком серії MotoGP[1]. Кавалер Ордену Британської імперії та медалі Георга. Трагічно загинув у віці 40 років у автомобільній аварії.

Біографія

[ред. | ред. код]

Дитинство

[ред. | ред. код]

Гейлвуд народився у Грейт Мілтоні в графстві Оксфордшир. Його батько, Стен Гейлвуд, володів найбільшою у Великій Британії фірмою з продажу мотоциклів,[2] в дитинстві займався спортивною гімнастикою. Свої нездійснені спортивні амбіції він намагався втілити у підростаючому Майку, навчаючи того їздити в молодому віці на міні-байку у полі недалеко від свого будинку. Він здобував освіту в коледжі Pangbourne, проте рано поїхав працювати в сімейному бізнесі.

Майк Гейлвуд виграв 9 чемпіонатів світу з шосейно-кільцевих мотоперегонів MotoGP у період з 1961 по 1967 роки.

У сезоні 1966 Гейлвуд встановив рекорд, вигравши 9 гонок поспіль в класі 250cc.[3]

Статистика виступів

[ред. | ред. код]

У розрізі сезонів

[ред. | ред. код]
Сезон Клас Мотоцикл Гонки Пер Под Очки Місце
1958 250cc NSU 3 0 2 13 4
350cc Norton 3 0 1 9 6
500cc Norton 1 0 0 0
1959 125cc Ducati 5 1 4 20 3
250cc Mondial 4 0 1 13 5
350cc AJS 1 0 0 2 13
1960 125cc Ducati 1 0 0 1 10
250cc Ducati 3 0 0 8 5
500cc Norton 4 0 2 13 6
1961 125cc Honda 7 1 1 16 6
250cc Honda 9 4 8 44 1
350cc MV Agusta 1 0 1 6 8
500cc MV Agusta 9 2 8 40 2
1962 125cc EMC 4 0 1 12 5
250cc MZ 1 0 1 6 11
350cc MV Agusta 3 1 3 20 3
500cc MV Agusta 5 5 5 40 1
1963 250cc MZ 1 1 1 8 8
350cc MV Agusta 4 2 4 28 2
500cc MV Agusta 7 7 7 40 1
1964 250cc MZ 1 0 0 2 20
350cc MZ 2 0 2 12 4
500cc MV Agusta 7 7 7 40 1
1965 250cc Honda 1 1 1 8 10
350cc MV Agusta 3 1 3 20 3
500cc MV Agusta 8 8 8 40 1
1966 125cc Honda 1 0 0 1 15
250cc Honda 10 10 10 56 1
350cc Honda 6 6 6 48 1
500cc Honda 8 3 4 30 2
1967 250cc Honda 13 5 8 50 1
350cc Honda 6 6 6 40 1
500cc Honda 10 5 7 46 2
Всього 152 76 112 740

Досягнення

[ред. | ред. код]

Цікаві факти

[ред. | ред. код]
  • У 1968 році компанія Honda, після свого виходу з чемпіонату, заплатила Майку 50 000 фунтів (приблизно 1,5 млн.€ в еквіваленті цін 2015 року) за те, щоб він більше не виступав за жодну іншу команду в чемпіонаті MotoGP[5].

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Sharleena Wirsing (14.01.2015). Briten in der Königsklasse: Endlich ein Siegfahrer?. speedweek.com (нім.) . Архів оригіналу за 25 березня 2016. Процитовано 14.01.2015.
  2. Андрей Лось. Главные плейбои Формулы 1. F1News.Ru (рос.) . Архів оригіналу за 23 липня 2019. Процитовано 04.10.2013.
  3. 800th Grand Prix in the intermediate class. motogp.com (англ.) . Dorna Sports. 16.10.2014. Архів оригіналу за 24 жовтня 2014. Процитовано 20.10.2014.
  4. Кирилл Чернышев (02.08.2010). Crème de la Crème: Самые успешные гонщики всех времен (рос.) . MOTOGONKI.RU. Архів оригіналу за 29 березня 2016. Процитовано 04.10.2013.
  5. Günther Wiesinger (18.02.2015). Troy Bayliss: Das grösste Comeback seit Mike Hailwood. speedweek.com (нім.) . Архів оригіналу за 14 вересня 2019. Процитовано 20.02.2015.

Джерела

[ред. | ред. код]
Попередник:
Гарі Хоккінг
Чемпіон світу у класі 500 сс
1962-1965
Наступник:
Італія Джакомо Агостіні
Попередник:
Джим Редман
Чемпіон світу у класі 350 сс
1966-1967
Наступник:
Італія Джакомо Агостіні
Попередник:
Італія Карло Уббіалі
Чемпіон світу у класі 250 сс
1961
Наступник:
Джим Редман
Попередник:
Англія Філ Рід
Чемпіон світу у класі 250 сс
1966-1967
Наступник:
Англія Філ Рід
Попередник:
Швеція Ронні Петерсон
Чемпіон Європи з Формула-2
1972
Наступник:
Франція Жан-П'єр Жар'є
Попередник:
Велика Британія Філ Рід
Чемпіон світу з Формула ТТ
1978
Наступник:
Велика Британія Рон Хаслам