Матильда Тосканська
Матильда Каносська (лат. Mathildis, італ. Matilde di Canossa; 1046 — 24 липня 1115), більш відома як Матильда Тосканська (нім. Mathilde von Tuszien) або Велика Графиня (італ. la Gran Contessa) — маркграфиня Тосканська (1076—1115), головна італійська прихильниця папи Григорія VII у його протистоянніз імператором Священної Римської імперії Генріхом IV під час боротьби за інвеституру.
Її батьком був маркграф Тосканський Боніфацій III, наймогутніший князь Північної Італії того часу. Був графом (або правителем) Брешії, Каносси, Феррари, Флоренції, Лукки, Мантуї, Модени, Пізи, Пістої, Парми, Реджо і Верони. Матір'ю Матільди була Беатриса, дочка герцога Лотаринзького Фрідріха II і Матильди, дочки графа Швабського Германа II.
У 1069 році з політичних міркувань таємно одружилась з герцогом лотаринзьким Годфрідом IV, який помер у 1076 році.
У її замку в Каноссі Григорій VII переховувався від Генріха IV, який у 1077 році приходив до нього туди на покаяння під час відомого «приниження в Каноссі». Коли в 1081 році Генріх IV напав на Григорія, Матильда запобігла повному розгрому папи, і після смерті Григорія продовжувала ворогувати з Генріхом.
У 1089 році погодилась, на прохання папи Урбана II, на другий таємний шлюб з 18-річним противником Генріха IV, Вельфом II, сином баварського герцога; цей шлюб був розірваний у 1095 році.
Пізніше Матильда підтримала повстання Конрада і Генріха V проти батька.
Свої землі та помістя Матильда заповіла римській церкві.
робота Берніні в соборі св. Петра (Рим).
- ↑ FemBio_database
