Мегакліте (супутник)
Дані про відкриття | |
---|---|
Дата відкриття | 25 листопад 2000 року |
Відкривач(і) | Скот С. Шепард |
Планета | Юпітер |
Номер | |
Орбітальні характеристики | |
Велика піввісь | 24 687 260 [1] км |
Перицентр | 17 089 507 км |
Апоцентр | 32 285 014 км |
Орбітальний період | 792,44 діб |
Ексцентриситет орбіти | 0,3077601 |
Фізичні характеристики | |
Видима зоряна величина | {{{видима зоряна величина}}} |
Діаметр | ~5,4 км |
Середній радіус | ~2,7 км |
Маса | ~2,1×1014 кг |
Густина | 2,6 (набував) г/см³ |
Нахил осі обертання | 150 (до екліптика)° |
Альбедо | 0,04 (набував) |
Атмосфера | відсутний |
Інші позначення | |
Юпітер XIX | |
Мегакліте у Вікісховищі |
Мегаклейте (грец. Μεγακλειτη; англ. Megaclite)– нерегулярний супутник Юпітера, відомий також під назвою 'Юпітер XIX'.
Відкритий у 2000 року Скоттом С. Шеппардом і групою науковців з Гавайського університету, отримав назву S/2000 J 8.
У 2002 році отримав офіційну назву Мегакліте на честь імені персонажа давньогрецької міфології. Мегакліта була закохана в Зевса (в римському пантеоні — Юпітера), народила йому доньку Фіву і сина Локра.
Супутник проходить повний оберт навколо Юпітера на відстані приблизно 24 687 260 км. Сидеричний період обертання 982,0 становить земних доби. Орбіта має ексцентриситет ~0,38.
Супутник належить до Групи Пасіфе, нерегулярні супутники якої мають орбіти на відстані 22,8 до 24,1 Гм від Юпітера, нахил орбіти становить приблизно від 144,5 до 158,3 градусів.
Супутник приблизно 5,4 кілометрів діаметр, альбедо 0,04. Оціночна густина 2,6 г/см³.
- [1] [Архівовано 25 серпня 2009 у Wayback Machine.](англ.)
- [2] [Архівовано 22 січня 2018 у Wayback Machine.] (англ.)
- [3] [Архівовано 14 серпня 2009 у Wayback Machine.] (англ.)
- Супутники Юпітера. Список [Архівовано 15 жовтня 2013 у Wayback Machine.] (англ.)
Це незавершена стаття з астрономії. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
- ↑ Jacobson, R. A. (2000). The Orbits of Outer Jovian Satellites. Astronomical Journal. 120: 2679—2686. doi:10.1086/316817.