Очікує на перевірку

Мертва петля

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Схема виконання «Мертвої петлі»
Мертва петля.

Ме́ртва петля́ (в авіації) — фігура вищого пілотажу, відома також як «петля Нестерова». Замкнена петля у вертикальній площині.

Історія

[ред. | ред. код]

Свою назву — «мертва» — отримала через те, що деякий час була розрахована тільки теоретично на папері і практично не виконувалася. До П. М. Нестерова навіть горизонтальні розвороти на аеропланах (літаках) робили без крену — «млинцем». Його заслуга в тому, що він почав використовувати підйомну силу крила для маневру і в горизонтальній і у вертикальній площинах. Він так довіряв власним розрахунками, що перед виконанням «мертвої петлі» навіть не пристебнувся ременями до літака. Розрахунки виявилися правильними і у верхній точці петлі він не випав, як дехто застерігав  — відцентрова сила притиснула пілота до сидіння. Перші спроби виконати цю фігуру пілотажу здійснювалися на зорі авіації на літаках, які не витримували перевантажень, що виникали при цьому, і руйнувалися — пілоти зазвичай не виживали. Вперше у світі її було виконано 27 серпня (9 вересня) 1913 року в Києві над Сирецьким полем П. М. Нестеровим[1] на літаку «Ньюпор-4» з двигуном «Гном» потужністю 70 к. с. [2] Цим маневром Нестеров започаткував вищий пілотаж.

«Петля Пегу»

[ред. | ред. код]

У світі немає єдиної думки щодо того, хто був першим виконавцем даної фігури. Зокрема, у Франції та низці інших західноєвропейських країн, прийнято вважати, що це був французький пілот Адольф Пегу, який виконав трюк 6 вересня 1913 року на літаку Blériot XI. Причина в тому, що Пегу був досить популярним льотчиком, відомим своїм шоу, в той час як Нестеров був маловідомим військовим. У Росії вважається, що Пегу виконав не «мертву петлю», а S-подібну фігуру, на короткий час опинившись головою вниз.

Аероплани

[ред. | ред. код]

1930 року Корольов почав працювати над планером, на якому буде можливо виконувати фігури вищого пілотажу, — “Красная звезда”.

Через новий профіль крила і перевантажений під час будівництва корпус модель спершу здавалася неуспішною. Перші льотні випробування зробив сам конструктор. Однак ця модель мала суттєвий недолік — погану стійкість. Та все ж пілот Степанченко зміг зробити три “мертві петлі” на цьому аероплані. [3]

Пам'ять

[ред. | ред. код]

На честь 100-річчя першого у світі виконання мертвої петлі Національний банк України випустив ювілейну монету — «Петля Нестерова»

Галерея

[ред. | ред. код]

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. "Як я зробив мертву петлю ", Стаття П. Н. Нестерова, опублікована в «Санкт-Петербурзькій газеті» від 4 та 5 вересня 1913 року, http://avia.lib.ru/bibl/1005/07.html [Архівовано 18 грудня 2016 у Wayback Machine.]
  2. Пишнов В. С., «З історії літальних апаратів», 1968 р, http://lib.ru/NTL/AVIA/PISHNOW/pyshnov.txt [Архівовано 6 січня 2017 у Wayback Machine.]
  3. Планеробудування: інновації від Корольова - zhytomyr.name (укр.). 18 жовтня 2022. Процитовано 19 жовтня 2022.

Джерела

[ред. | ред. код]