Мова поезії

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Мова поезії
Skáldskaparmál
Жанрпоезія
Темапоезія
АвторСноррі Стурлусон
МоваДавньоісландська
Написаноприб. 1220
ЦиклМолодша Едда

S:  Цей твір у  Вікіджерелах

«Мова поезії» (давньоскан. Skáldskaparmál) — друга частина «Молодшої Едди», написаної Сноррі Стурлусоном приблизно 1220 року. Містить в собі близько 50 000 слів.

Зміст

[ред. | ред. код]

«Мова поезії» є діалогом між скандинавським богом моря Еґіром та богом поезії Браґі. В діалогові переплетено скандинавські міфи та екскурс, які підкреслюють природу побудови скальдичної поезії.

В цій частині «Молодшої Едди» подається термін кеннінґ, після чого Браґі дає систематизований перелік кеннінґів для різних людей, місць та речей. По тому Браґі переходить до обговорення деталей поезії та конкретних гейті, слів, які не є перифразами (наприк. кінь та лоша). Далі подається систематизований перелік гейті, що можна назвати поетичним тезаурусом.

Посилання

[ред. | ред. код]

Див. також

[ред. | ред. код]