Населення Домініканської Республіки

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Населення Домініканської Республіки M:
Ріст чисельності населення країни
Ріст чисельності населення країни
Чисельність10,478 млн осіб
Густота217,9 особи/км²
Коефіцієнт міграції1,91 ‰
Природний рух
Природний приріст1,23 %
Народжуваність18,73 ‰
Фертильність2,33 дітей на 1 жінку
Смертність4,55 ‰
Смертність немовлят18,84 ‰
Вікова структура
 • до 14 років27,53 %
 • 15–64 років65,24 %
 • старіші за 65 років7,23 %
Середня тривалість життя77,97 року
 • чоловіків75,76 року
 • жінок80,28 року
Статева структура
загалом1,03 чол./жін.
при народженні1,04 чол./жін.
до 15 років1,04 чол./жін.
15–64 років1,05 чол./жін.
після 65 років0,86 чол./жін.
Етнічні групи
Націядомініканці
Найбільший етносдомініканці
Нацменшинигаїтянці
Мови
Офіційнаіспанська
Також у побуті —

Населення Домініканської Республіки. Чисельність населення країни 2015 року становила 10,478 млн осіб (87-ме місце у світі)[1]. Чисельність домініканців стабільно збільшується, народжуваність 2015 року становила 18,73 ‰ (93-тє місце у світі), смертність — 4,55 ‰ (201-ше місце у світі), природний приріст — 1,23 % (96-те місце у світі) .

Природний рух

[ред. | ред. код]

Відтворення

[ред. | ред. код]

Народжуваність у Домініканській Республіці, станом на 2015 рік, дорівнює 18,73 ‰ (93-тє місце у світі)[1]. Коефіцієнт потенційної народжуваності 2015 року становив 2,33 дитини на одну жінку (89-те місце у світі)[1]. Рівень застосування контрацепції 73 % (станом на 2010 рік)[1]. Середній вік матері при народженні першої дитини становив 21,3 року, медіанний вік для жінок — 25—29 років (оцінка на 2013 рік)[1].

Смертність у Домініканській Республіці 2015 року становила 4,55 ‰ (201-ше місце у світі)[1].

Природний приріст населення в країні 2015 року становив 1,23 % (96-те місце у світі)[1].

Вікова структура

[ред. | ред. код]
Віково-статева піраміда населення Домініканської Республіки, 2016 рік (англ.)

Середній вік населення Домініканської Республіки становить 27,8 року (136-те місце у світі): для чоловіків — 27,6, для жінок — 28 років[1]. Очікувана середня тривалість життя 2015 року становила 77,97 року (63-тє місце у світі), для чоловіків — 75,76 року, для жінок — 80,28 року[1].

Вікова структура населення Домініканської Республіки, станом на 2015 рік, виглядає таким чином:

  • діти віком до 14 років — 27,53 % (1 467 374 чоловіки, 1 416 998 жінок);
  • молодь віком 15—24 роки — 18,39 % (982 191 чоловік, 945 087 жінок);
  • дорослі віком 25—54 роки — 39,41 % (2 113 028 чоловіків, 2 016 733 жінки);
  • особи передпохилого віку (55—64 роки) — 7,44 % (392 230 чоловіків, 387 051 жінка);
  • особи похилого віку (65 років і старіші) — 7,23 % (349 983 чоловіки, 408 080 жінок)[1].

Шлюбність — розлучуваність

[ред. | ред. код]

Коефіцієнт шлюбності, тобто кількість шлюбів на 1 тис. осіб за календарний рік, дорівнює 4,4; коефіцієнт розлучуваності — 1,8; індекс розлучуваності, тобто відношення шлюбів до розлучень за календарний рік — 41 (дані за 2010 рік)[2][3].

Розселення

[ред. | ред. код]

Густота населення країни 2015 року становила 217,9 особи/км² (60-те місце у світі)[1]. Найбільш населені прибережні райони, особливо на південних прибережних рівнинах і в долині Чибао, де густота населення найвища; існують невеликі скупчення у Центральній Кордильєрі.

Урбанізація

[ред. | ред. код]

Домініканська Республіка високоурбанізована країна. Рівень урбанізованості становить 79 % населення країни (станом на 2015 рік), темпи зростання частки міського населення — 2,6 % (оцінка тренду за 2010—2015 роки)[1].

Головні міста держави: Санто-Домінго (столиця) — 2,945 млн осіб (дані за 2015 рік)[1].


Міграції

[ред. | ред. код]

Річний рівень еміграції 2015 року становив 1,91 ‰ (164-те місце у світі)[1]. Цей показник не враховує різниці між законними і незаконними мігрантами, між біженцями, трудовими мігрантами та іншими.

Біженці й вимушені переселенці

[ред. | ред. код]

У країні перебуває 133,77 тис. осіб без громадянства[1]. У вересні 2013 року Конституційний суд власним рішенням скасував громадянство для тих осіб, хто народився після 1929 року, іммігрував до країни з Гаїті в 1940-х роках і не мав належних документів. Це рішення суперечило Конституції 2010 року, що не передбачає застосування законів заднім числом.

Домініканська Республіка є членом Міжнародної організації з міграції (IOM)[4].

Расово-етнічний склад

[ред. | ред. код]
Етнічний склад (2015 рік)[1]
Етнос: Відсоток:
мішаного походження
  
73%
білі
  
16%
темношкірі
  
11%

Головні етноси країни: мішаного походження — 73 %, білі — 16 %, темношкірі — 11 %[1].

Українська діаспора

[ред. | ред. код]
Мови Домініканської Республіки (2015 рік)[1]
Мова: Відсоток:
іспанська
  
100%

Офіційна мова[5]: іспанська.

Релігії

[ред. | ред. код]
Релігії в Домініканській Республіці (2015 рік)[1]
Віросповідання: Відсоток:
католики
  
95%
інші
  
5%

Головні релігії й вірування, які сповідує, і конфесії та церковні організації, до яких відносить себе населення країни: римо-католицтво — 95 %, інші — 5 % (станом на 2015 рік)[1].

Освіта

[ред. | ред. код]

Рівень письменності 2015 року становив 91,8 % дорослого населення (віком від 15 років): 91,2 % — серед чоловіків, 92,3 % — серед жінок[1]. Державні витрати на освіту становлять 2,1 % ВВП країни, станом на 2007 рік (163-тє місце у світі)[1]. Середня тривалість освіти становить 13 років, для хлопців — до 13 років, для дівчат — до 14 років (станом на 2014 рік).

Середня і професійна

[ред. | ред. код]

Охорона здоров'я

[ред. | ред. код]

Забезпеченість лікарями в країні на рівні 1,49 лікаря на 1000 мешканців (станом на 2011 рік)[1]. Забезпеченість лікарняними ліжками в стаціонарах — 1,7 ліжка на 1000 мешканців (станом на 2011 рік)[1]. Загальні витрати на охорону здоров'я 2014 року становили 4,4 % ВВП країни (130-те місце у світі)[1].

Смертність немовлят до 1 року, станом на 2015 рік, становила 18,84 ‰ (94-те місце у світі); хлопчиків — 20,75 ‰, дівчаток — 16,86 ‰[1]. Рівень материнської смертності 2015 року становив 92 випадків на 100 тис. народжень (62-ге місце у світі)[1].

Домініканська Республіка входить до складу ряду міжнародних організацій: Міжнародного руху (ICRM) і Міжнародної федерації товариств Червоного Хреста і Червоного Півмісяця (IFRCS), Дитячого фонду ООН (UNISEF), Всесвітньої організації охорони здоров'я (WHO).

Захворювання

[ред. | ред. код]

Потенційний рівень зараження інфекційними хворобами в країні високий. Найпоширеніші інфекційні захворювання: діарея, гепатит А, черевний тиф, гарячка денге. Станом на серпень 2016 року в країні були зареєстровані випадки зараження вірусом Зіка через укуси комарів Aedes, переливання крові, статевим шляхом, під час вагітності[1].

2014 року зареєстровано 69,3 тис. хворих на СНІД (52-ге місце у світі), це 1,04 % населення в репродуктивному віці 15—49 років (45-те місце у світі)[1]. Смертність 2014 року від цієї хвороби становила 3,1 тис. осіб (44-те місце у світі)[1].

Частка дорослого населення з високим індексом маси тіла 2014 року становила 23 % (90-те місце у світі); частка дітей віком до 5 років зі зниженою масою тіла становила 4 % (оцінка на 2013 рік)[1]. Ця статистика показує як власне стан харчування, так і наявну/гіпотетичну поширеність різних захворювань.

Санітарія

[ред. | ред. код]

Доступ до облаштованих джерел питної води 2015 року мало 85,4 % населення в містах і 81,9 % в сільській місцевості; загалом 84,7 % населення країни[1]. Відсоток забезпеченості населення доступом до облаштованого водовідведення (каналізація, септик): в містах — 86,2 %, в сільській місцевості — 75,7 %, загалом по країні — 84 % (станом на 2015 рік)[1]. Споживання прісної води, станом на 2005 рік, дорівнює 5,47 км³ на рік, або 574,2 тонни на одного мешканця на рік: з яких 26 % припадає на побутові, 1 % — на промислові, 72 % — на сільськогосподарські потреби[1].

Соціально-економічне становище

[ред. | ред. код]

Співвідношення осіб, що в економічному плані залежать від інших, до осіб працездатного віку (15—64 роки) загалом становить 57,8 % (станом на 2015 рік): частка дітей — 47,3 %; частка осіб похилого віку — 10,5 %, або 9,5 потенційно працездатного на 1 пенсіонера[1]. Загалом ці показники характеризують рівень потреби державної допомоги в секторах освіти, охорони здоров'я і пенсійного забезпечення, відповідно. За межею бідності 2013 року перебувало 41,1 % населення країни[1]. Розподіл доходів домогосподарств у країні виглядає таким чином: нижній дециль — 1,9 %, верхній дециль — 37,4 % (станом на 2013 рік)[1].

Станом на 2013 рік, у країні 300 тис. осіб не має доступу до електромереж; 98 % населення має доступ, в містах цей показник дорівнює 99 %, у сільській місцевості — 97 %[1]. Рівень проникнення інтернет-технологій середній. Станом на липень 2015 року в країні налічувалось 5,442 млн унікальних інтернет-користувачів (69-те місце у світі), що становило 51,9 % загальної кількості населення країни[1].

Трудові ресурси

[ред. | ред. код]

Загальні трудові ресурси 2015 року становили 4,93 млн осіб (85-те місце у світі)[1]. Зайнятість економічно активного населення у господарстві країни розподіляється таким чином: аграрне, лісове і рибне господарства — 14,4 %; промисловість і будівництво — 20,8 %; сфера послуг — 64,7 % (станом на 2014 рік)[1]. Безробіття 2015 року дорівнювало 14 % працездатного населення, 2014 року — 14,5 % (148-ме місце у світі); серед молоді у віці 15—24 років ця частка становила 31,4 %, серед юнаків — 22,2 %, серед дівчат — 46,7 % (26-те місце у світі)[1].

Кримінал

[ред. | ред. код]

Наркотики

[ред. | ред. код]
Світові маршрути наркотрафіку (англ.)

Перевалочний пункт для південнамериканських наркотиків, що прямують до США і Європи; перевалочний пункт для екстазі з Нідерландів і Бельгії до Канади й США; суттєве відмивання грошей колумбійськими картелями; значне споживання амфетамінів (оцінка ситуації 2008 року)[1].

Торгівля людьми

[ред. | ред. код]

Згідно зі щорічною доповіддю про торгівлю людьми (англ. Trafficking in Persons Report) Управління з моніторингу та боротьби з торгівлею людьми Державного департаменту США, уряд Домініканської Республіки докладає значних зусиль у боротьбі з явищем примусової праці, сексуальної експлуатації, незаконною торгівлею внутрішніми органами, але законодавство відповідає мінімальним вимогам американського закону 2000 року щодо захисту жертв (англ. Trafficking Victims Protection Act’s) не повною мірою, країна перебуває у списку другого рівня[6][7].

Гендерний стан

[ред. | ред. код]

Статеве співвідношення (оцінка 2015 року):

  • при народженні — 1,04 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
  • у віці до 14 років — 1,04 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
  • у віці 15—24 років — 1,04 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
  • у віці 25—54 років — 1,05 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
  • у віці 55—64 років — 1,01 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
  • у віці за 64 роки — 0,86 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
  • загалом — 1,03 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої[1].

Демографічні дослідження

[ред. | ред. код]
Населення Домініканської Республіки
Рік Населення Зміна
1950 2 380 000
1955 2 796 000 +17.5%
1960 3 312 000 +18.5%
1965 3 900 000 +17.8%
1970 4 524 000 +16.0%
1975 5 169 000 +14.3%
1980 5 826 000 +12.7%
1985 6 524 000 +12.0%
1990 7 245 000 +11.1%
1995 7 978 000 +10.1%
2000 8 663 000 +8.6%
2005 9 343 000 +7.8%
2010 10 017 000 +7.2%
Джерело: Відділ соціально-економічних справ секретаріату ООН, 2010 рік[8].

Демографічні дослідження в країні ведуться рядом державних і наукових установ:

  • .

Переписи

[ред. | ред. код]

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б в г д е ж и к л м н п р с т у ф х ц ш щ ю я аа аб ав аг ад ае аж аи ак ал ам ан ап ар ас ат ау аф ах ац Dominican Republic : [англ.] // The World Factbook. — Washington, D.C. : Central Intelligence Agency, . — Дата звернення: 21 лютого 2017 року. — ISSN 1553-8133.
  2. ' Marriages and crude marriage rates : [англ.] : [арх. 30 січня 2018 року] // United Nations Statistical Division. — 2011. — 3 August. — Дата звернення: 29 січня 2018 року.
  3. ' Divorces and crude divorce rates : [англ.] : [арх. 30 січня 2018 року] // United Nations Statistical Division. — 2011. — 3 August. — Дата звернення: 29 січня 2018 року.
  4. International Organization for Migration : [англ.]. — Дата звернення: 12 січня 2017 року. — країни-члени Міжнародної організації з міграції.
  5. Значна кількість держав і територій розрізняють статуси державної, національної і офіційної мов. Державні мови у різних країнах мають різний правовий статус, або його відсутність, сферу застосування. У даному випадку під офіційною мовою розуміється мова, якою користуються державні, адміністративні, інші управлінські органи конкретних територій у повсякденному діловодстві.
  6. Trafficking in Persons Report 2013 : [англ.] / Office to Monitor and Combat Trafficking in Persons // U.S. State Department. — . — Дата звернення: 12 січня 2018 року. — щорічна доповідь про моніторинг та боротьбу з торгівлею людьми за 2013 рік.
  7. UNODC report on human trafficking exposes modern form of slavery : [англ.] // UNODC. — . — Дата звернення: 12 січня 2018 року. — доповідь про стан боротьби з торгівлею людьми у світі за 2009 рік.
  8. ' World Population Prospects: The 2012 Revision : [англ.] : [арх. 30 січня 2018 року] // Department of Economic and Social Affairs of the United Nations Secretariat. — . — Дата звернення: 29 січня 2018 року.

Література

[ред. | ред. код]

Українською

[ред. | ред. код]

Російською

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]