Океан (міфологія)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Океан
Божество в давньогрецька релігія
Покровитель для Oceanusd
Батько Уран
Мати Гея
Брати/сестри Тетія, Рея[[:ru:Любкер,_Фридрих|Любкер Ф.]]_[http://dlib.rsl.ru/01003599381_Rhea]_//_''[[:d:Q30059240|Реальный_словарь_классических_древностей_по_Любкеру]]''_/_под_ред._[[:Зелінський_Тадей_Францович|Ф. Ф. Зелинский]],_[[:ru:Георгиевский,_Александр_Иванович|А. И. Георгиевский]],_[[:ru:Куторга,_Михаил_Семёнович|М. С. Куторга]]_и_др._—_[[:Санкт-Петербург|СПб]]:_[[:ru:Филологическое_общество|Общество_классической_филологии_и_педагогики]],_1885._—_С. 1153–1154.[[d:Track:Q4249594]][[d:Track:Q45259227]][[d:Track:Q101490]][[d:Track:Q656]][[d:Track:Q694826]][[d:Track:Q4135787]][[d:Track:Q30059240]][[d:Track:Q24933120]][[d:Track:Q1459210]]-1">[1], Кронос, Япет, Гіперіон, Феміда і Тейя
Діти Клімена, Немесіда, Каліпсо, Амальтея, Europad, Амфітріта, Метіда, Тихе[[:ru:Любкер,_Фридрих|Любкер Ф.]]_[http://dlib.rsl.ru/01003599381_Τύχη]_//_''[[:d:Q30059240|Реальный_словарь_классических_древностей_по_Любкеру]]''_/_под_ред._[[:Зелінський_Тадей_Францович|Ф. Ф. Зелинский]],_[[:ru:Георгиевский,_Александр_Иванович|А. И. Георгиевский]],_[[:ru:Куторга,_Михаил_Семёнович|М. С. Куторга]]_и_др._—_[[:Санкт-Петербург|СПб]]:_[[:ru:Филологическое_общество|Общество_классической_филологии_и_педагогики]],_1885._—_С. 1428.[[d:Track:Q4249594]][[d:Track:Q45267819]][[d:Track:Q101490]][[d:Track:Q656]][[d:Track:Q694826]][[d:Track:Q4135787]][[d:Track:Q30059240]][[d:Track:Q24933120]][[d:Track:Q1459210]]-2">[2], Філіра, Етра[d], Плейона, Стікс, Асія, Chryseisd, Пейто, Рода, Плуто[d], Гесіона[d], Доріда, Клітія, Калліроя[d], Еніпей, Лісітеяd, Телесто, Ідія, Periboead, Акаста[d], Bolbed, Кето[d], Зеуксо, Адмета[d], Еврінома, Адрастея, Ахелой[[:ru:Любкер,_Фридрих|Любкер Ф.]]_[http://dlib.rsl.ru/01003599381_Achelous]_//_''[[:d:Q30059240|Реальный_словарь_классических_древностей_по_Любкеру]]''_/_под_ред._[[:Зелінський_Тадей_Францович|Ф. Ф. Зелинский]],_[[:ru:Георгиевский,_Александр_Иванович|А. И. Георгиевский]],_[[:ru:Куторга,_Михаил_Семёнович|М. С. Куторга]]_и_др._—_[[:Санкт-Петербург|СПб]]:_[[:ru:Филологическое_общество|Общество_классической_филологии_и_педагогики]],_1885._—_С. 8.[[d:Track:Q4249594]][[d:Track:Q45273926]][[d:Track:Q101490]][[d:Track:Q656]][[d:Track:Q694826]][[d:Track:Q4135787]][[d:Track:Q30059240]][[d:Track:Q24933120]][[d:Track:Q1459210]]-3">[3], Ніл[d], Інах, Алфей[[:ru:Любкер,_Фридрих|Любкер Ф.]]_[http://dlib.rsl.ru/01003599381_Ἀλφειός]_//_''[[:d:Q30059240|Реальный_словарь_классических_древностей_по_Любкеру]]''_/_под_ред._[[:Зелінський_Тадей_Францович|Ф. Ф. Зелинский]],_[[:ru:Георгиевский,_Александр_Иванович|А. И. Георгиевский]],_[[:ru:Куторга,_Михаил_Семёнович|М. С. Куторга]]_и_др._—_[[:Санкт-Петербург|СПб]]:_[[:ru:Филологическое_общество|Общество_классической_филологии_и_педагогики]],_1885._—_С. 71.[[d:Track:Q45276599]][[d:Track:Q4249594]][[d:Track:Q101490]][[d:Track:Q656]][[d:Track:Q694826]][[d:Track:Q4135787]][[d:Track:Q30059240]][[d:Track:Q24933120]][[d:Track:Q1459210]]-4">[4][[:ru:s:ЭЛ/ДО/Алфей|Алфей]]_//_''[[:d:Q21282453|Энциклопедический_лексикон]]''_—_[[:Санкт-Петербург|СПб]]:_1835._—_Т. 2._—_С. 44.[[d:Track:Q21282453]][[d:Track:Q50821015]][[d:Track:Q656]][[d:Track:Q4532135]]-5">[5][[:ru:s:ЭСБЕ/Алфей|Алфей]]_//_''[[:d:Q23892888|Энциклопедический_словарь]]''_/_под_ред._[[:Андрєєвський_Іван_Юхимович|И. Е. Андреевский]]_—_[[:Санкт-Петербург|СПб]]:_[[:ru:Брокгауз_—_Ефрон_(издательство)|Брокгауз_—_Ефрон]],_1890._—_Т. Iа._—_С. 486.[[d:Track:Q656]][[d:Track:Q23892888]][[d:Track:Q4065721]][[d:Track:Q24330429]][[d:Track:Q19908137]][[d:Track:Q602358]]-6">[6], Скамандр, Сангарій, Пеней, Кебрен, Меандр, Сімоіс, Сперхей, Стрімон, Астеріон[d], Axiusd, Ладон[d], Меропа[d], Діона, Кафіраd, Іантаd, Електра[[:ru:Любкер,_Фридрих|Любкер Ф.]]_[http://dlib.rsl.ru/01003599381_Electra]_//_''[[:d:Q30059240|Реальный_словарь_классических_древностей_по_Любкеру]]''_/_под_ред._[[:Зелінський_Тадей_Францович|Ф. Ф. Зелинский]],_[[:ru:Георгиевский,_Александр_Иванович|А. И. Георгиевский]],_[[:ru:Куторга,_Михаил_Семёнович|М. С. Куторга]]_и_др._—_[[:Санкт-Петербург|СПб]]:_[[:ru:Филологическое_общество|Общество_классической_филологии_и_педагогики]],_1885._—_С. 460.[[d:Track:Q4249594]][[d:Track:Q45272289]][[d:Track:Q101490]][[d:Track:Q656]][[d:Track:Q694826]][[d:Track:Q4135787]][[d:Track:Q30059240]][[d:Track:Q24933120]][[d:Track:Q1459210]]-7">[7], Аргія[d], Крініс, Ерідан, Асоп, Aeasd, Ardescusd, Aegaeusd, Aesard, Aesepusd, Evenusd, Istrusd, Asteroped, Caicusd, Daeirad, Каантd, Зевксіппа (дочка Океану), Creusad[[:ru:Любкер,_Фридрих|Любкер Ф.]]_[http://dlib.rsl.ru/01003599381_Creusa]_//_''[[:d:Q30059240|Реальный_словарь_классических_древностей_по_Любкеру]]''_/_под_ред._[[:Зелінський_Тадей_Францович|Ф. Ф. Зелинский]],_[[:ru:Георгиевский,_Александр_Иванович|А. И. Георгиевский]],_[[:ru:Куторга,_Михаил_Семёнович|М. С. Куторга]]_и_др._—_[[:Санкт-Петербург|СПб]]:_[[:ru:Филологическое_общество|Общество_классической_филологии_и_педагогики]],_1885._—_С. 355.[[d:Track:Q45187904]][[d:Track:Q4249594]][[d:Track:Q101490]][[d:Track:Q1459210]][[d:Track:Q694826]][[d:Track:Q4135787]][[d:Track:Q30059240]][[d:Track:Q24933120]][[d:Track:Q656]]-8">[8], Пермес, Symaithosd, Phyllisd, Kydnosd, Cladeusd, Chremetesd, Clitumnusd, Кефісс[d], Cephissusd, Cephissusd, Caystrusd, Ісменd, Hermusd, Hydaspesd, Hebrusd, Haliacmond, Granicusd, Борисфен, Baphyrasd, Brychond, Elissond, Erasinosd, Ascaniusd, Apidanusd, Anaurusd, Anigrusd, Anaposd, Amnisusd, Нефела, Харікло[d], Орсеїда, Chrysasd, Pamisusd, Мелібояd, Passalusd, Acheron[d], Oceanidsd, Klytiad, Acmond, Phasisd, Ocyrhoed, Левка[d], Nedad, Тріптолем, Almod, Galaxaurad, Hippod, Asterodeiad, Beroe[d], Броміяd, Coryphed, Dmiad, Dodoned, Idothead, Ephyrad, Evagored, Eudored, Evenusd, Evphrátesd, Ganges[d], Pactolusd, Океаніди, Cerceisd, Amphirod, Plexaured, Thraced, Pasithoed, Thoed, Ianired, Argied, Xanthed, Menesthod, Melobosisd, Leucippe the Oceanidd[[:Павсаній|Παυσανίας]]_4.30.4_//_Опис_Еллади[[d:Track:Q3825645]][[d:Track:Q192931]]-9">[9], Astydameiad, Polydorad і Phaenod
Частина від Uranidsd
Персонаж твору Прометей прикутий
CMNS: Медіафайли у Вікісховищі
Океан (праворуч) у гігантомахії

Океа́н (грец. Ὠκεανός — Okeanos) — одне з важливих світоглядних понять у давньогрецьких міфах. Мислився як титан, найстарший син Неба-Урана і Землі-Геї (Гая), уособлення і володар морів і всієї водної стихії, батько дружини Зевса Метіди; брат і чоловік Тетії, від якої мав багато дочок — океанід. За міфологією, породив більшість річок (Ніл, Меандр, Скамандр, Гранік, Сімоент тощо), уславився добротою. Коли Зевс позбавив його влади над морями й передав її Посейдонові, Океан здичавів і перестав виходити зі свого палацу, що стояв край світу.

Також цим словом позначалися первинні возданні води, з яких виникли Земля і небо (Небо), величезне море, по якому плавала земля у формі щита; величезна річка, що омиває землю й дає початок усім іншим річкам та морським течіям;

У староруських і старослов'янських казках, які ймовірно формувалися у тісному зв'язку зі старогрецькими ще з часів перших контактів слов'ян з греками і їх культурою цьому поняттю відповідає Море-Окіян або Окіян-Море.

Етимологія

[ред. | ред. код]

Згідно з Мартіном Лічфілдом Вестом, етимологія слова грец. грец. Ὠκεανός незрозуміла і не знаходить підтверджень походження у давньогрецькій мові [10]. Використання Ферекідом Сіросським форми «Огенос» (Ὠγενός) [11] для назви підтверджує те, що назва є запозиченим словом. [12] Однак, за словами Веста, немає переконливих варіантів запозичень слова з інших мов [13]. Деякі науковці запропонували семітське походження слова [14]. Роберт Бекес[en] свідчить про догрецьке неіндоєвропейське походження [15] Проте, Майкл Джанда бачить можливі індоєвропейські зв'язки. [16]

Генеалогія

[ред. | ред. код]

Океан був найстаршим із нащадків титанів Урана (Небо) і Геї (Земля). [17] Гесіод перераховує його братів і сестер титанів: Кей, Крій, Гіперіон, Япет, Тейя, Рея, Феміда, Мнемосіна, Феба, Тетія та Кронос. [18] Океан одружився на своїй сестрі Тетії і став батьком багатьох синів, річкових богів[en], і численних дочок, Океанід. [19]

За Гесіодом, річкових богів було три тисячі (тобто безліч). [20] Серед них були: Ахелой, бог річки Ахелоос, найбільшої річки в Греції, який видав свою дочку заміж за Алкмеона [21] і зазнав поразки від Геракла в боротьбі за право одружитися з Деянірою; [22] Алфей, який закохався в німфу Аретусу і переслідував її до Сіракуз, де Артеміда перетворила її на джерело; [23] і Скамандр, який воював на боці троянців під час Троянської війни і образилися, коли Ахілл забруднив його води великою кількістю троянських трупів, вийшов з берегів, ледь не потопивши Ахілла. [24]

За Гесіодом, Океанід також було три тисячі. [25] До них входили: Метіда, перша дружина Зевса, яку Зевс запліднив Афіною, а потім проковтнув; [26] Еврінома, третя дружина Зевса і мати харит; [27] Доріда, дружина Нерея і мати Нереїд; [28] Калліроя[en], дружина Хрісаора і мати Геріона; [29] Клімена, дружина Япета і мати Атласа, Менетія[en], Прометей і Епіметей; [30] Перса, дружина Геліоса і мати Киркеї та Еета; [31] Ідія, дружина Еета і мати Медеї; [32] і Стікс, богиня річки Стікс, дружина Палланта і мати Зелоса, Ніки, Кратоса і Біа. [33]

Згідно до Теогонії Епіменіда, Океан був батьком Гарпій через Гею. [34] Гея також вважала, що Океан був батьком Тріптолема. [35] Ноннус у своїй поемі «Діонісіака» описав «озера» як «рідкі дочки, відрізані від Океаносу». [36] Ймовірно, що він став батьком Керкопів від однієї зі своїх дочок, Теї. [37]

Первісний батько?

[ред. | ред. код]
Мозаїка із зображенням Океана і Тетіди, Музей мозаїк Зеугми, Газіантеп

Уривки в розділі «Іліади», який називається «Обман Зевса[en]», припускають, що Гомер знав традицію, згідно з якою Океан і Тетіда (а не Уран і Гея, як у Гесіода) були первісними батьками богів. [38] Двічі Гомер описує пару як «Океан, від якого походять боги, і мати Тетія». [39] За словами М. Л. Веста, ці рядки натякають на міф, згідно з яким Океан і Тетія є «першими батьками всієї раси богів». [40] Проте, як Тімоті Ганц[en] зазначає, «мати» може просто означати той факт, що Тетія певний час була прийомною матір’ю Гери, як Гера розповідає нам у наступних рядках, у той час як посилання на Океан як генезис богів «може бути просто шаблонним епітетом». вказуючи на безліч річок і джерел, що спускаються з Океану» (порівняйте з Іліадою 21.195–197).[41] Але в пізнішому уривку «Іліади» Гіпнос також описує Океан як «генезис для всіх», що, згідно з Ганцем, важко зрозуміти як інше значення, окрім того, що для Гомера Океан був батьком титанів. [42]

Платон у своєму «Тімеї» наводить генеалогію (ймовірно, орфічну), яка, ймовірно, відображає спробу примирити цю явну розбіжність між Гомером і Гесіодом, у якій Уран і Гея є батьками Океана і Тетіди, а Океан і Тетіда є батьками Кроноса і Реї та інших титанів, а також Форкія. [43] У своєму «Кратилі» Платон цитує Орфея, який каже, що Океан і Тетіда «першими одружилися», що, можливо, також відображає орфічну теогонію, в якій Океан і Тетія, а не Уран і Гея, були первісними батьками. [44] Очевидно, що Платон назвав Форкіса титаном (будучи братом Кроноса та Реї), а також міфограф Аполлодора включає Діону, матір Афродіти від Зевса, як тринадцятого титана [45] свідчить про орфічну традицію, згідно з якою нащадки титанів Океана і Тетії складалися з дванадцяти титанів Гесіода, причому Форкіс і Діона займали місце Океана і Тетії. [46]

Згідно з Епіменідом, перші дві істоти, Нікс і Ефіра, породили Тартар, який, у свою чергу, створив двох Титанів (можливо, Океана і Тетіду), з яких виникло світове яйце. [47]

Міфологія

[ред. | ред. код]
Річне Божество, друге століття нашої ери, колекція Фарнезе, Національний археологічний музей Неаполя

Коли Кронос, молодший з титанів, скинув свого батька Урана, ставши тим самим правителем космосу, згідно з Гесіодом, жоден з інших титанів не брав участі в нападі на Урана. [48]​​ Проте, згідно з міфографом Аполлодора, усі титани, крім Океана, напали на Уран. [49] Прокл у своєму коментарі до «Тімея» Платона цитує кілька рядків поеми (імовірно, орфічної), у якій розгніваний Океан вголос розмірковує, чи варто йому приєднатися до Кроноса та інших титанів у нападі на Уран і, за словами Прокла, Океан насправді не брав участі в нападі. [50]

Ймовірно, Океан також не приєднався до титанів у Титаномахії, великій війні між Кроносом і його товаришами-титанами із Зевсом і його товаришами-олімпійцями за контроль над космосом; і після війни, хоча Кронос та інші титани були ув'язнені, Океан, безсумнівно, залишився на волі. [51] У Гесіода Океан посилає свою доньку Стікс з її дітьми Зелосjv (Заздрість), Нікою (Перемога), Кратосом (Міць) і Біа (Сила) воювати на боці Зевса проти титанів [52] і в «Іліаді», Гера каже, що під час війни її відправили на збереження до Океану і Тетії. [53]

Через деякий час після війни у «Прометей закутий» Есхіла, Океан відвідав свого племінника, закутого Прометея, якого Зевс карає за крадіжку вогню. [54] Океан прибуває верхи на крилатому коні [55], кажучи, що він співчуває тяжкому становищу Прометея і бажає допомогти йому, якщо зможе. [56] Але Прометей висміює Океана, запитуючи його: «Як ти набрався мужності, щоб залишити потік, який носить твоє ім'я, і ​​печери, покриті скелями, які ти сам зробив» [57] Океан радить Прометею упокоритися перед новим правителем Зевсом і таким чином не погіршити своє становище. Але Прометей відповідає: «Я заздрю ​​тобі, бо ти уникнув провини за те, що насмілився розділити зі мною мої біди». [58]

Згідно з Ферекідом[en], коли Геракл подорожував у золотій чаші Геліоса, прямуючи до Еритеї, щоб забрати худобу Геріона, Океан кинув виклик Гераклові, посилаючи високі хвилі, що розгойдували чашу, але Геракл погрожував застрелити Океана з лука, і Океан в страху зупинився. [59]

Географія

[ред. | ред. код]

Хоча іноді Океан розглядається як особа (наприклад, Океан відвідує Прометея в Есхіловому « Прометей закутий», див. вище), Океан частіше розглядається як місце [60], тобто як велика річка, що оточує світ. [61] Двічі Гесіод називає Океан «ідеальною рікою» ( τελήεντος ποταμοῖο ), [62] а Гомер посилається на «потік річки Океан» ( ποταμοῖο λίπεν ῥόον Ὠκεανοῖο). [61] І Гесіод, і Гомер називають Океан «зворотним потоком» (ἀψορρόου) , оскільки, коли великий потік оточує землю, він тече назад у себе. [62] Гесіод також називає Океан «глибококрученим» [63] тоді як Гомер називає його «глибокоплинним» (βαθυρρόου). [64] Гомер каже, що Океан «обмежує Землю», [65] і Океан був зображений на щиті Ахілла, [66] а також на щиті Геракла. [67]

І Гесіод, і Гомер розташовують Океан на краю землі, біля Тартару, у Теогонії [68] або біля Елізіуму, в Іліаді [69] та в Одіссеї, який потрібно перетнути, щоб досягти «вологий дім Аїда». [70] І для Гесіода, і для Гомера Океан, здається, позначив межу, за якою космос ставав фантастичнішим. [71] У Теогонії є такі казкові істоти, як Геспериди з їхніми золотими яблуками, триголовий велетень Геріон і змієволосі Горгони, усі живуть «за межами славного океану». [72] Тоді як Гомер відніс такі екзотичні племена, як кімерійці, ефіопи та пігмеї, як мешканців поблизу Океану. [73]

У Гомера Геліос-сонце сходить із Океану на сході [74] і наприкінці дня знову занурюється в Океан на заході [75], а зірки купаються в «потоці Океану». [76] Згідно з пізнішими джерелами, після посадки Геліос повертається вздовж Океану протягом ночі із заходу на схід. [77]

Подібно до того, як бог Океан був батьком річкових богів, річку Океан вважали джерелом усіх інших річок і фактично всіх джерел води, як солоної, так і прісної. [78] Згідно з Гомером, з Океана «течуть усі ріки і кожне море, і всі джерела, і глибокі колодязі». [79] Будучи джерелом річок і джерел, здавалося б логічно вимагати, щоб Океан сам був прісноводною річкою, яка настільки відрізнялася від солоного моря, і насправді Гесіод, здається, розрізняє Океан і Понт, уособлення моря. [80] Проте в інших місцях відмінність між прісною та солоною водою, здається, не застосовується. Наприклад, у Гесіода Нерей і Тавмант, обидва сини Понтія одружуються з дочками Океана, і в Гомера (який не згадує Понта), Фетіда, дочка Нерея, і Еврінома, дочка Океана, живуть разом. [81] У будь-якому випадку Океан також можна ототожнити з морем. [80]

Океан у Святому Письмі

[ред. | ред. код]
Скульптура Океану на Фонтані ді Треві

Поява і поширення серед людства Святого Письма підготувало основу для сучасних наукових і світоглядних уявлень про Океан, як сукупність усіх річок, морів і водойм земної кулі. У книзі Буття 1,9 створення світового Океану описується наступним чином: «І сказав Бог: Нехай збереться вода, що під небом, в одне водоймище, і нехай з’явиться суша! І сталося так. І зібралася вода, що під небом, у свої водоймища, і показалася суша.»

Примітки

[ред. | ред. код]
_1-0">↑ Любкер Ф. Rhea // Реальный словарь классических древностей по Любкеру / под ред. Ф. Ф. Зелинский, А. И. Георгиевский, М. С. Куторга и др. — СПб: Общество классической филологии и педагогики, 1885. — С. 1153–1154.
  • [[:ru:Любкер,_Фридрих|Любкер Ф.]]_[http://dlib.rsl.ru/01003599381_Τύχη]_//_''[[:d:Q30059240|Реальный_словарь_классических_древностей_по_Любкеру]]''_/_под_ред._[[:Зелінський_Тадей_Францович|Ф. Ф. Зелинский]],_[[:ru:Георгиевский,_Александр_Иванович|А. И. Георгиевский]],_[[:ru:Куторга,_Михаил_Семёнович|М. С. Куторга]]_и_др._—_[[:Санкт-Петербург|СПб]]:_[[:ru:Филологическое_общество|Общество_классической_филологии_и_педагогики]],_1885._—_С. 1428.[[d:Track:Q4249594]][[d:Track:Q45267819]][[d:Track:Q101490]][[d:Track:Q656]][[d:Track:Q694826]][[d:Track:Q4135787]][[d:Track:Q30059240]][[d:Track:Q24933120]][[d:Track:Q1459210]]
  • _2-0">↑ Любкер Ф. Τύχη // Реальный словарь классических древностей по Любкеру / под ред. Ф. Ф. Зелинский, А. И. Георгиевский, М. С. Куторга и др. — СПб: Общество классической филологии и педагогики, 1885. — С. 1428.
    d:Track:Q4249594d:Track:Q45267819d:Track:Q101490d:Track:Q656d:Track:Q694826d:Track:Q4135787d:Track:Q30059240d:Track:Q24933120d:Track:Q1459210
  • [[:ru:Любкер,_Фридрих|Любкер Ф.]]_[http://dlib.rsl.ru/01003599381_Achelous]_//_''[[:d:Q30059240|Реальный_словарь_классических_древностей_по_Любкеру]]''_/_под_ред._[[:Зелінський_Тадей_Францович|Ф. Ф. Зелинский]],_[[:ru:Георгиевский,_Александр_Иванович|А. И. Георгиевский]],_[[:ru:Куторга,_Михаил_Семёнович|М. С. Куторга]]_и_др._—_[[:Санкт-Петербург|СПб]]:_[[:ru:Филологическое_общество|Общество_классической_филологии_и_педагогики]],_1885._—_С. 8.[[d:Track:Q4249594]][[d:Track:Q45273926]][[d:Track:Q101490]][[d:Track:Q656]][[d:Track:Q694826]][[d:Track:Q4135787]][[d:Track:Q30059240]][[d:Track:Q24933120]][[d:Track:Q1459210]]
  • _3-0">↑ Любкер Ф. Achelous // Реальный словарь классических древностей по Любкеру / под ред. Ф. Ф. Зелинский, А. И. Георгиевский, М. С. Куторга и др. — СПб: Общество классической филологии и педагогики, 1885. — С. 8.
    d:Track:Q4249594d:Track:Q45273926d:Track:Q101490d:Track:Q656d:Track:Q694826d:Track:Q4135787d:Track:Q30059240d:Track:Q24933120d:Track:Q1459210
  • [[:ru:Любкер,_Фридрих|Любкер Ф.]]_[http://dlib.rsl.ru/01003599381_Ἀλφειός]_//_''[[:d:Q30059240|Реальный_словарь_классических_древностей_по_Любкеру]]''_/_под_ред._[[:Зелінський_Тадей_Францович|Ф. Ф. Зелинский]],_[[:ru:Георгиевский,_Александр_Иванович|А. И. Георгиевский]],_[[:ru:Куторга,_Михаил_Семёнович|М. С. Куторга]]_и_др._—_[[:Санкт-Петербург|СПб]]:_[[:ru:Филологическое_общество|Общество_классической_филологии_и_педагогики]],_1885._—_С. 71.[[d:Track:Q45276599]][[d:Track:Q4249594]][[d:Track:Q101490]][[d:Track:Q656]][[d:Track:Q694826]][[d:Track:Q4135787]][[d:Track:Q30059240]][[d:Track:Q24933120]][[d:Track:Q1459210]]
  • _4-0">↑ Любкер Ф. Ἀλφειός // Реальный словарь классических древностей по Любкеру / под ред. Ф. Ф. Зелинский, А. И. Георгиевский, М. С. Куторга и др. — СПб: Общество классической филологии и педагогики, 1885. — С. 71.
    d:Track:Q45276599d:Track:Q4249594d:Track:Q101490d:Track:Q656d:Track:Q694826d:Track:Q4135787d:Track:Q30059240d:Track:Q24933120d:Track:Q1459210
  • [[:ru:s:ЭЛ/ДО/Алфей|Алфей]]_//_''[[:d:Q21282453|Энциклопедический_лексикон]]''_—_[[:Санкт-Петербург|СПб]]:_1835._—_Т. 2._—_С. 44.[[d:Track:Q21282453]][[d:Track:Q50821015]][[d:Track:Q656]][[d:Track:Q4532135]]